КІНЕЦЬ ГААЗЬКОЇ МРІЇ

Як будь-яка інфантильна нація більшість українців свято вірять, що хтось за них зробить їх життя кращим, захистить від ворогів та покарає агресорів. Звідси каргокульт НАТО та ЄС у одної частини українського суспільства та ностальджі за Москвою - в іншої. Одним з проявів цього інфантилізму є "Гаагзька мрія" українських патріотів. Замість, як Джордж Вашингтон, прагнути перемоги у війні сьогодні задля взаємовигідної торгівлі із вчорашнім ворогом завтра, мої співвітчизники часто-густо марять помстою ненависному Путіну. А оскільки уявити суд над ним в Києві чи Москві не може навіть найсміливіша фантазія українського націоналіста, справедливість над Путіним за версією українських патріотів має звершитись у Міжнародному кримінальному суді (МКС) у Гаазі.

Суд цей, я вам скажу, доволі суперечливий і вкрай неефективний. Достатньо згадати, що кілька років тому на урочистостях з нагоди 20 річниці підписання Римського статуту представник Великої Британії (до речі, одного з основних спонсорів Суду) Ендрю Мердок оцінив діяльність МКС вельми скептично: "Досить ховати голову в пісок і вдавати, що все чудово, коли насправді це не так. Статистика вас протверезить: за 20 років роботи суду винесено 3 (три) вироки і витрачено 1,5 млрд євро".

Не дивно країни, які мають досвід сучасної війни: США, Ізраїль, Сполучені Штати, Індія, Пакистан, Росія, Туреччина - не підписували чи/та не ратифікували Римський статут і не визнають юрисдикцію МКС. Бо слушно вважають, що національні інтереси важливіші за (доволі примарне) міжнародне правосуддя. Солдатів за військові злочини має судити або їхня батьківщина або переможці у війні.

Абсолютна більшість українців, що мріють про "Путіна в Гаазі", навіть не підозрюють, що в матеріалах, які прокурор МКС зібрав по українському кейсу, йдеться про певні ознаки військових злочинів, вчинених з обох боків. От тільки росіян та їхніх колаборантів на Донбасі гаагзьке правосуддя на російській території аж ніяк не дожене, а українські воїни, насамперед добровольці, мають усі шанси предстати перед МКС, бо Україна ad hoс визнала його юрисдикцію щодо війни на Донбасі.

І от вчора в українських адептів гаагського правосуддя мав трапитись когнітивний дисонанс. Трамп, лідер країни, що найбільше підтримує нас у протистоянні російській агресії, запровадив санкції проти персоналу та суддів МКС, вщент зруйнувавши струнку й одновимірну реальність "гаагзьких мрійників". Згідно з президентським указом "кожна особа, яка в будь-який спосіб причетна до спроб МКС розслідувати чи переслідувати дії військовослужбовців чи інший персонал США, а також арештувати чи затримати їх без згоди офіційного Вашингтона, а також американсьтких союзників за дії, вчинені в Афганістані", будуть піддані санкціям з боку США, зокрема їм буде відмовлено у видачі американських віз, а вже видані будуть анульовані.

Коментуючи президентський указ, прес-секретар Білого дому заявив, що "США і надалі вдаватимуться до всіх заходів, потрібних для захисту громадян США та наших союзників від несправедливого переслідування з боку Міжнародного кримінального суду". Для України це має стати черговим уроком відстоювання власних інтересів і щепленням від карго-культу міжнародних організацій.

Якщо МКС для порятунку свого вкрай скомпрометованого іміджу вирішив "наїхати" на американців, де гарантії, що наступними цілями "несправедливого переслідування" не стануть українці, які наївно увірували, що справжня справедливість прописана у Гаазі?