Клімат чи ліси?

Клімат чи ліси?

Повені, стихійні лиха та природні аномалії регулярно нагадують нам усім, що ми живемо у біосфері і завжди необхідно зважати на примхи природи та людський фактор, що може вплинути на це. Закарпаття та Прикарпаття знову стало епіцентром негоди, нажаль, є людські жертви. Разом з тим, варто зазначити, що ми не одні, хто стикається з подібними ситуаціями.

Повені бувають не тільки в Україні

В кінці минулого року Венеція опинилася затопленою через повені, які стали рекордом за останні 53 роки, рівень води піднявся на 187 см. Європейське місто, туристичний центр став затоплений, разом з інфраструктурою, школами, дитсадками, історичними пам’ятками та музеями. В місті одразу ввели режим надзвичайного стану. Дренажні та каналізаційні мережі були приведені в посилений режим, залучили додатково комунальних працівників для ліквідації наслідків та виводу зайвої води за межі міста.

Того ж 2019 року в жовтні у Японії проливні дощі забрали життя десяти людей, кілька зникли безвісти. За добу випала місячна норма дощу. Прем’єр-міністр Сіндзо Абе зібрав засідання оперативної групи з реагування на природну катастрофу. Завдяки залученню високотехнологічних рятувальних машин та гелікоптерів, вдалось уникнути збільшенню жертв.

У 2018 році в Берліні випала чотиримісячна норма дощу за одну добу. Місто тимчасово зупинилось на ліквідацію лиха. Але німецькі інженери створили в місті концепцію з адаптації до таких подій. В Берліні існує концепція «місто-губка», як зрозуміло із назви, її мета вбирати у себе зайву воду. Для цього у місті створено штучні водойми з рослинними насадженнями, що перебирають значний обсяг води в себе і розвантажують дренажні системи. Разом з тим, вони створюють озеленені дахи, де на даху багатоповерхівки росте трава і мох, що теж допомагають вбирати воду.

Захід у воді

Західні регіони України не вперше стикаються з подібними проблемами, але цьогорічні повені б’ють рекорди, рятувальники говорять, що в окремих районах рівень води більший ніж у 2008 році. На ліквідацію в центр стихії прибув президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр України Денис Шмигаль для контролю ситуації. Дійсно, одна справа бути в кабінеті в столиці і читати звіти, і через них керувати процесом, а інша – бути самому в центрі стихії і вирішувати проблеми, спілкуючись з людьми та постраждалими. Кожен, хто стикнувся самостійно з цією проблемою має бути впевнений, що чиновники зі столиці не обмежуються обіцянками, а намагаються власноручно вирішити проблему. В уряді вже заявили, що виділять близько 700 мільйонів гривень на ліквідацію наслідків негоди.

Крім цього, варто відмітити, що Денису Шмигалю близький Івано-Франківський регіон, він добре знає специфіку місцевості, його адміністративні, а також кліматичні особливості. Відповідно, йому краще зрозуміти та оцінити увесь масштаб того, що відбувається та які ресурси варто задіяти для ліквідації наслідків і передбаченню запобіжників на майбутнє.

В даний момент тримає діагностика проблеми, фахівці підраховують збитки та працюють над прогнозуванням подальших подій. В першу чергу, варто зробити все, щоб суспільство повернулось до нормального життя, після чого відбуватимуться заходи для ліквідації наслідків.

Одразу ж після того, як мережею шерились відеокадри води, яка затопила будинки та двори, багато юзерів почали спекулювати причинами таких наслідків. Однією з найпопулярніших – вирубка лісів. Дійсно, така проблема існує вже багато років, проте занадто легковажно говорити, що саме ця проблема стала причиною. Нажаль, проблема, в перчу чергу, у кліматичних умовах, які сприяють таким подіям, оскільки, нажаль, історія Закарпаття не вперше бачить подібні лиха. Тому зв’язок між кліматом та вирубкою лісів не настільки тісний, як може здатись деяким особам.