Дозвільний шабаш ДАБІ

Що потрібно для подолання, чи, принаймні, мінімізації корупції в державних органах: політична воля, нові законодавство та обличчя, чи, може, старі досвідчені кадри?

Про політичну волю подолати корупцію в Держархбудінспекції (ДАБІ) заявили перші особи держави, урядом прийнято рішення про ліквідацію ДАБІ, створено нові органи та призначено їх очільників. Так, може, корупції в ДАБІ більше немає?

Ні, вона є, а її новий «80 lvl» просто вражає.  І стосується вона двох надзвичайно важливих етапів: отримання дозволу на будівництво і введення в експлуатацію.

Відразу після ухвалення урядом рішення про ліквідацію ДАБІ колишній її голова, а нині незаконно призначений голова Державної інспекції містобудування (ДІМ) Юрій Васильченко підписує наказ від 23.03.2020 № 691, яким забороняє територіальним органам ДАБІ приймати рішення про видачу документів дозвільного характеру щодо об’єктів класу наслідків СС2.

Простими словами, дозволи на будівництво на більшість об’єктів комерційного, житлового, соціального та іншого призначення тепер видають винятково в Києві. Щоб отримати такий дозвіл, забудовники з усіх регіонів країни подають відповідні заяви разом з горами проєктної документації через ЦНАП до Києва та місяцями очікують відповідь.

Зіграла на руку «остапам бендерам» з ДАБІ і зміна законодавства у зв’язку з епідемією коронавірусу. Ухвалений парламентом закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (від 17.03.2020 № 530-ХІ), фактично з дня оголошення карантину зупинив контроль за строками отримання та надання адміністративних та інших послуг. Он-лайн платформа «Прозора ДАБІ» більше не містить кінцевого терміну розгляду документів.

Тепер це працює так: кого влаштували «розцінки» – той отримав дозвіл, кого ні – місяцями очікує прийняття рішення. Більше того, забудовник навіть не може отримати відмову, щоб усунути порушення та подати заявку повторно, і це лише збільшує «ціну питання».

Про існуючу проблему представники будівельного бізнесу та експерти повідомили прем’єру ще 20 травня на урядовій нараді, тоді було й усне доручення Дениса Шмигаля скасувати відповідний наказ ДАБІ.

Але що таке доручення прем’єр-міністра для в.о. голови ДАБІ Богдана Федоренка, коли кожен день його перебування на посаді приносить десятки тисяч доларів, якщо не сотні? Складається враження, що він виконує лише вказівки своїх тіньових кураторів корупційних схем ДАБІ. Доручення досі не виконано. Про це я неодноразово писав, проте «віз і нині там».

Аналогічною є проблема здачі об’єкта в експлуатацію, відповідні рішення також приймається у Києві.

Якщо дійсно є політична воля, але підлеглі не виконують доручень, можливо варто переходити до дій? Нагадаю, що, відповідно до частини шостої статті 21 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», Кабмін може скасовувати акти міністерств та інших центральних органів виконавчої влади повністю чи в окремій частині. Також уряд може покласти виконання обов’язків голови ДАБІ на іншу особу.

Втім, до самих рішень уряду у цій сфері також є питання. Так, наприклад, Кабміном внесено зміни до Порядку виконання будівельних робіт і до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що затверджені відповідними постановами, і які поглиблюють існуючі проблеми щодо отримання дозволів та здачі об’єктів в експлуатацію.

Цими рішеннями уряд запровадив так звані чек-листи, що суперечать закону. Фактично їх введення дозволяє під час подачі заявок та прийняття рішення щодо видачі чи відмови у видачі документів дозвільного характеру в будівництві, в одних випадках керуватись постановою уряду, а в інших – нормами закону, тим самим вибираючи оптимальне рішення з-поміж можливих.

В результаті, керуючись благими намірами, уряд лише додав недолугим чиновникам ДАБІ зайвих важелів впливу на забудовників, та ускладнив життя останнім.

Короткий аналіз підстав для відмови у видачі дозволів на будівництво та прийняті у подальшому рішення про їх видачу, що є в он-лайн платформі «Прозора ДАБІ», в період з березня по червень 2020 року, дозволяє стверджувати, що на ринку назрівають численні будівельні скандали.

Зараз видачу документів, всупереч містобудівному законодавству, відкрито поставлено на конвеєр. Адже коли у відмові зазначено, що в проєктній документації численні порушення державних будівельних норм, невідповідність об’єкта містобудівній документації, перевищено висотність та площу забудови, відсутня необхідна кількість машино-місць, проєктування здійснено за межами земельної ділянки, а вже через місяць на такий об’єкт отримує дозвіл на будівництво, у мене виникають сумніви, що зауваження можливо усунути за такий короткий термін і чи взагалі вони усунуті.

Чому про це здебільшого мовчать у владних кабінетах? Тому що корупція вигідна багатьом: недобросовісним забудовникам, які отримують надприбутки, корупційним посадовцям різних рівнів та їх покровителям, всім, окрім суспільства, що не хоче жити в кам’яних джунглях.

На тлі відвертого саботажу та непрофесійності в підготовці проєкту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування державного регулювання у сфері містобудування», яким намагаються узаконити розпочату реформу, та без якого неможливо запустити роботу нових органів, тіньові куратори ДАБІ продовжують нарощувати корупційні потоки, а урядовці – і далі лише демонструють не підкріплену кроками політичну волю до боротьби з корупцією в будівельній галузі.