Лебідь, Рак і Щука в державному управлінні, чи контрреволюція?

Комітет Ради з питань правової політики розглянув законопроект Президента України про судову реформу (№ 3711). Керівник комітету А. Костін заявив, що цей законопроект включений у порядок денний - його мають розглянути до кінця сесії.

  Це сталося буквально через кілька днів після того, як Міхеїл Саакашвілі повідомив, що Національна рада реформ працює над планом судової реформи й готова представити його на наступному засіданні у липні.

  «Я щиро вдячний президенту Зеленському за його глибоке розуміння проблематики та зокрема за доручення зайнятися саме цією фундаментальною для всіх інших починань реформою. Ми вже почали підготовку наших пропозицій та з нетерпінням чекаємо наступного засідання Нацради, щоб їх презентувати», – зазначив М. Саакашвілі.

  Окрім того, на брифінгу 30 червня він повідомив, що Володимир Зеленський дав йому доручення підготувати не прості зміни, а концепцію «революційної судової реформи».

  В українських реформах вже заплутались усі: народ, західні партнери, експертна спільнота, політики, державні службовці й навіть самі реформатори.

  Але саме щодо судової реформи виникає надто багато питань:

1. Якщо Президент України вже подав законопроект про судову реформу (№ 3711), а профільний комітет підтримав цей документ й планується його розгляд парламентом до кінця сесії (липень), то для чого й на кого працює М. Саакашвілі, який анонсував презентацію «своєї» судової реформи на виконання завдань знову ж таки Президента України й також на липень 2020 року?!  Це буде реформа реформи, чи як?

2. Якщо пан Саакашвілі готує «революційну судову реформу», то, за простою людською логікою, законопроект про судову реформу № 3711 – контрреволюційний! Чи не так?

3. Якщо складно знайти відповідь на два перших питання, беззаперечним є висновок, що в українському державному управлінні осіли «Лебідь, Рак і Щука».

У товаристві лад — усяк тому радіє;

Дурне безладдя лихо діє,

І діло, як на гріх,

Не діло — тільки сміх…  (Л. Глібов)