Кіпр, Крим та Палестина: сторіччя російської експансії

Історія вчить, що справжній імперіалізм, створений для нищення сусідів вогнем та залізом, не збудуєш без довгої історії.

Тому окремі знаряддя ворожої експансії, попре їх екстравагантний на перший погляд характер, не втрачають свою актуальність й (на жаль) ефективність через віки.

Та навіть мають для фахівця свою яскраву естетику зла, іноді кращу за форму СС від Хуго Босс.

Яскравим прикладом є "Імперське православне палестинське товариство", що має до питань віри таке ж відношення як Рогозін до космонавтики.
Ця структура, як парасолька російських спецслужб в їх аналітичній, шпигунській, диверсійній та політичній роботі на Близькому Сході була заснована указом Олександра ІІІ 135 років тому й до 1917 року була вкрай потужною структурою.

Але й у наступному організація діяла в СРСР, як "Палестинське товариство", ніколи не переривала роботу та працювала, без будь-яких перешкод, при Сталині, Хрущові, Брежневі, Горбачові, видавала часописи, регулярно масово відправляла людей у відрядження на Схід.

Наразі у державі-агресорі "ІППТ" очолює перший директор ФСБ, видатний діяч російських спецслужб Сергій Степашин. В принципі цього для характеристики задач структури цілком достатньо. До речі нагадаю, що одним з архітекторів конценпції нинішнього конфлікту між Баку та Єреваном з 1987 року був саме цей Сергій.

Мережа "ІППТ" як організації потужна - від гір Північної Македонії до віддалених християнских громад Іраку та Єгипту, коло впливу - найвище, це президенти, лідери партій, найпотужніши бізнесмени, патріархи, очільники "визвольних рухів" та "терористичних організацій" Сходу.

Й ось під таку парасольку РФ наразі віддає лобіювання у регіоні кримського питання.

Як пишуть crimea-news.info та cyprus-daily.news саме очільник гілки "ІППТ" на Кіпрі Леонід Буланов 13 липня підписав "угоду" з паном Георгієм Мурадовим, ключовим посадовцем окупаційної влади в Крим.

Серед чисельної кількості амплуа пана Мурадова виявився й статус "глави міжрегіональної громадської організації "Товариство культурної та ділової співпраці та дружби з народами Греції та Кіпру"".

Саме у такій ролі й була схвалена "угода" на перший погляд нейтрального змісту, щодо спільно святкування річниць незалежності Кіпру та встановлення дипзносин острівною республікою з РФ.

Навіщо пан Мурадов тепер піклується не про "народи Криму, пригноблені київською хунтою", а про свята кіпріотів? Відповідь проста. На самих урочистих заходах Мурадов вже буде "зажигати" вже як "постпред Республіки Крим при президенті РФ", ще й притягне з собою команду підтримки з деількох ковітіді.

Кіпр, з традиційним впливом росіян на політику острову, обраний тому, що це держава ЄС, й РФ має маніакальний намір отримати хоч якесь "визнання воз'єднання Криму" саме в країні Союзу.

Упевнений що за таких умов Україні варто домагатися визнання підсанкційного пана Мурадова невїзним у Європу, адже очевидно що з "кримської карти" росіянам більше виставити у дипломатично-шпигунських іграх наразі нікого. Ну не Поклонську ж з Бальбеком.

Також непогано було б подумати над включенням "ІППТ" як стурктури, під дахом якої просувають кримське питання, у вітчізняні санкційні списки.