Сценарій перемоги у російсько-українській війні

Про Реальний Український Сценарій перемоги у російсько-українській війні

12 лютого 2015 року у парламенті стояв рейвах найвищого ґатунку. Пхали закон про справедливий суд - сирий, структурно збочений і, насправді, в той день нікому непотрібний.

Принаймні так мені здавалося. Поки я не зайшовши до кабінету Голови ВР, не застала там пасторальну картину. Нинішня депутат від ЄС турботливо спілкувалася з тодішнім главою адміністрації Президента. Гортаючи стрічку новин в телефоні вона повторювала: «ну ви молодці, дуже добре підготувалися - ніхто не каже про зраду».

Вийшовши з кабінету я також заглянула в стрічку новин і тоді зрозуміла причину усього рейваху. «Справедливий суд» був фіговим листочком, яким Президент прикривав підписані ним щойно «Мінські домовленості».

Так нас очільник держави свідомо завів в російську пастку безперспективного і гарантовано програшного для нас Мінського процесу.

Однією зі стратегій подальшого знецінення нашої боротьби стало призначення старців як очільників перемовного процесу - спочатку одного, а потім відразу двох. Бо, їй Богу, чи можна серйозно ставитися до загрози і війни, якщо про них офіційно говорять блаженні дідусі з епохи юрського періоду?

Міф про те, що Мінськ потрібен, щоб стримувати Росію нам нав’язали тільки для того, щоб відволікати нас від пошуку справжніх стратегій і рішень для перемоги.

А рішення і стратегії є. Якщо добросовісні і кваліфіковані люди ставлять перед собою завдання їх знайти. Що ми вчергове зробили замість держави в рамках Львівського безпекового форуму. Така стратегія серед іншого має обов’язково включати:
- визнання Росії стороною конфлікту на міжнародному рівні;
- міжнародні позови до Росії за злочин агресії;
- міжнародні розслідування російських воєнних злочинів;
- нарощування спроможності ЗСУ;
- покарання агентів впливу Росії;
- подолання олігархічних монополій і забезпечення рівного доступу до ресурсів.

Більше читайте у звіті: https://drive.google.com/…/1lDOV3VUYrgkkzaB1OjjXnLqSrr…/view

Читайте, бо одним із висновків звіту є те, що українське суспільство, народ України, є самостійним суб‘єктом в ухваленні геополітичних рішень.

Майдан, добровольці і волонтери, зрив внесення змін до Конституції з особливим статусом у 2015, стримування Президента від публічних домовленостей з Росією у 2019 - це рішення, які змінювали зовнішню і безпекову політику. Але їх ухвалювала не держава, а люди.

Думаю, такий досвід доведеться ще повторювати. Тому вивчайте «матчастину» поки є час.