Померла добробатівець Інна Янголенко

З Інною я познайомилася в 2014 році у Волновасі. Разом з чоловіком Андрієм і його братом Сергієм вона пішла на фронт в першій хвилі добровольчого руху. В кінці серпня - на початку вересня 2014 року я сама була в складі добровольчого батальйону «Азов» і якось нас підняли рано вранці, щоб перекинути на захист Волновахи. Тоді, внаслідок атаки російських військ, під Іловайськом почалася паніка, "посипався" фронт. Була небезпека, що російські війська просто підуть в Крим, минаючи Маріуполь з заходу. Треба було утримати Волноваху – головне місто на їх шляху.

Однак ми, «Азов», на порятунок Волновахи так і не рушили… залишилися на базі в Маріуполі. Нам повідомили, що немає сенсу, бо Волноваха вже не наша… Проте, на щастя для Маріуполя, Волноваха не пала. Ми її утримали завдяки двом добровольчим батальйонам - «Харків» та «Слобожанщина», що керувалися братами Янголенками, які єдині виконали наказ піти на захист міста. Тоді в складі батальйонів була і Інна, матір двох дітей…

А далі був Харків…

В 2015 році в результаті теракту (в той час Харковом прокотилася хвиля терактів проти діячів національно-патріотичного руху) під авто, на якому їхали Андрій та Інна Янголенки, зірвалася міна. Подружжя чудом вижило… Більшість осколків дісталося легеням Інни, і зараз вони просто не витримали…

Світла пам'ять воїну світла - Інні!

P.S.Так багато, ще хочеться сказати і багато до кого звернутися… Я не забуду і буду нагадувати. Інна заслужила на справедливість.