Націоналізм та імперіалізм

Нерідко націоналізм та імперіалізм намагаються протиставляти. Це некоректно і навіть шкідливо. Приблизно так само як вважати антонімами слова «свій» і «сильний». Нелогічно одним виключати інше. 

Для недержавних націй імперіалізм здебільшого має негативне забарвлення лише тому, що асоціюється з нацією-поневолювачем і не більше. А для державних націй імперія неодмінно має бути орієнтиром майбутнього, адже в іншому випадку доведеться демографічно самовихолощуватися (це констатація факту, а не метафора). 

Імперія – це передусім здатність сильної нації вести за собою. Для слабких дуже часто це непоганий досвід. Виплекана у шведських імперських традиціях фінська культура зросла до рівня самостійної державної нації, власноруч цей шлях фіни долали б набагато довше. Тож, імперіалізм далеко не завжди негатив. Деякі нації навіть народжуються від імперіалістичних прагнень. Тут найяскравіший приклад – американці, які зродилися з британської експансії, а сьогодні самі є країною-імперіалістом. 

Один з найбільш цікавих прикладів – московити, які стали імперіалістичною нацією, зміцнівши на периферії староукраїнської (києво-руської) імперської культури. Найцікавіше, що російський імперський міф є кабінетним витвором українців і навіть сам термін «Російська імперія» має конкретного автора – українця Феофана Прокоповича. 

В українському націоналізмі імперіалістичні амбіції існували ще задовго до здобуття державності. Чорноморська доктрина Юрія Липи є проектом регіоналістської імперії для України. А концепт Української військової доктрини Михайла Колодзінського (по суті заклик до імперського руху українців на Схід) – взагалі яскрава претензія на світове домінування. 

Імперські амбіції – це добре, але доречні вони лише на певному етапі, коли справді є така спроможність. Будувати імперію, не маючи для того належних потужностей, щонайменше нелогічно. До великої ваги треба підходити якщо ти досвідчений важкоатлет, а не тоді, коли ти новачок. Тому до імперських прагнень треба ретельно готуватися. Особливо зважаючи на те, що імперії завтрашнього дня будуть спрямовані в космос.

На фото – «Націократія», перевидана видавництвом «Орієнтир» у 2018. 

Микола Сціборський, автор цього твору, найбільш влучно описав ставлення українського націоналіста до імперіалізму:

 «Ніяка здорова нація не піде на самообмеження; вона шукає поширення назовні, і тут на своїх шляхах стрічає інші нації, штовхані однаковими, але суперечними їй, завданнями та інтересами. Так твориться явище, що його називаємо імперіалізмом. Національно-державницький імперіалізм — це неминучий прояв історії». 

Придбати книгу можна через телеграм @SantaOksana чи замовити на сайті orientirbooks.com. 

Більше в моєму особистому телеграм-каналі: https://t.me/NKruk