Чому Путін зрадив Вірменію і чого чекати Україні
Отже, чому Путін не прийшов на допомогу вірменам?
По перше, у Росії нема ресурсів, щоб заходити у збройний конфлікт – ті резерви, які міг би виставити Кремль проти азербайджанської армії, все одно ризикували бути переможеними, що б дуже негативно вдарило по іміджу Кремля. Тому РФ обмежилася лише невеликою кількістю добровольців-«іхтамнєтов», які ніяк не могли вплинути на ситуацію.
По друге, Путін, як не дивно, думав не так про втримання геополітичних позицій у Закавказзі як про… помсту Пашиняну. Путін патологічно боїться зміни влади шляхом «майдану». І будь-які політики, які приходили до влади на пострадянському проростові шляхом народних виступів, апріорі ставали ворогами Путіна. Президент РФ завжди жорсткого і безкомпромісно ставився до таких політиків та країн, що їх очолювали – згадайте Грузію, Україну, а тепер от і Вірменія… Та й будемо відвертими – авторитарний Алієв більш природний для Москви союзник, ніж революціонер Пашинян…
Ситуація в Білорусі також підтверджує цю тезу: Путін не дозволить зміну влади в пострадянських країнах без свого відома. Який би не був норовливий Лукашенко, але Путін не міг дозволити змінити його шляхом народного протесту, навіть якщо на чолі такого протесту перебували прокремлівські політики. Логіка Путіна: «я сам зміню владу в Білорусі, коли захочу. За мене це не має права робити ніхто».
Втім, такі дії Путіна почнуть йому вилазити боком. Навіть довколакремлівські кола говорять про здачу Путіним Вірменії заради егоїстичного бажання помститися Пашинянові за революцію. Путін буде затиснутий з двох боків – й імперці, й демократи будуть нещадні до Путіна, просто кожен зі своїх міркувань.
Сяк так «залатавши діри» в Білорусі та на Закавказзі, Путін тепер увагу зверне на Україну. Ставка буде робитися на хаос в суспільстві (спроби створення нових «народних республік», нав’язування через свого агента Єрмака капітуляції в Донбасі, підштовхування режиму Зеленського до нових репресій проти патріотів). Не виключено, що в якийсь момент Путін віддасть наказ про новий наступ на Донбасі (а можливо і не лише на Донбасі).
І цей варіант (наступ), як би цинічно не звучало, може бути для нас найкращим варіантом, адже він:
Може нарешті отверезіти владу, що бачить «мир в очах Путіна.Допоможе знову об’єднати суспільство перед обличчям ворога.Дозволить нарешті очистити країну від російської агентури.Пришвидшить крах російської економіки і розпад Росії – воєнна операція вкупі з необхідністю утримувати нові окуповані території нанесе російському бюджету непоправного удару.В цій ситуації для України оптимально було б переформатувати парламентську коаліцію, створити перехідний уряд з професійних політиків з чіткою антиросійською позицією. Ідеально було б також, якби Зеленський погодитися на дострокові президентські та парламентські вибори через рік.
Але не факт, що все станеться саме так, і що нам не доведеться міняти владу капітулянтів паралельно з наступом росіян на фронті.
Вірменія через дуже короткий проміжок часу опиниться під повним контролем росії.
Путін своїх цілей досягнув.