Мін'юст: «Вас обікрали, але ви тримайтеся»

Як у вас можуть поцупити вашу нерухомість за допомогою нотаріусів, я писала раніше і навела два реальних випадки злодійства.

Отже, вас обікрали. Що далі? Ви жадаєте справедливості і відновлення своїх прав, повернення власної нерухомості. Декларація прав людини проголошує, що права людини повинні охоронятися «силою закону з метою забезпечення того, щоб людина не була змушена вдаватися як до останнього засобу до повстання проти тиранії і гноблення».

Фора для злодія

Тож ви — законослухняний громадянин, і ви звертаєтеся до влади за відновленням справедливості. Хто насамперед уособлює владу в конкретному випадку, коли Вашу нерухомість вкрали? Суди і Міністерство юстиції. Останнє — як орган виконавчої влади, відповідальний за організацію роботи всіх реєстрів прав власності та організацію роботи і контроль над системою нотаріату України. 

Оскільки у Міністерства юстиції є пересторога, що воно розглядає скарги лише в тому випадку, якщо вони в цей же час не розглядаються в судах, то однозначно ви приймаєте рішення звернутися в першу чергу саме до міністерства, бо судових інстанцій багато, а це довгий шлях на місяці або навіть роки доведення, що саме ви власник.

Ви пишете скаргу до Мінюсту на дії нотаріуса, який у порушення закону позбавив вас права власності. Скарга реєструється, стає публічною і, треба віддати належне, вам швидко призначають засідання з розгляду, але саме міністерство не вдається більше до жодних дій, щоби мінімізувати наслідки.

Я повторюсь, подаючи скаргу до міністерства, ви приймаєте зобов'язання не звертатись із цього ж приводу до суду. Тож після подачі скарги в міністерство ви на час її розгляду зв'язані по руках: ви не можете в судовому порядку просити накласти на нерухомість арешт чи просити заборону проведення будь-яких реєстраційних дій, а натомість Міністерство юстиції в особі Антирейдерської комісії розглядає скарги на рейдерські захоплення і має право скасувати незаконні реєстраційні дії. Тобто може скасувати рейдерство, але не призупинити його на час розгляду скарги. Поки Мінюст розглядає скаргу – злодії декілька разів ще можуть переоформити Вашу нерухомість.

І — так! Злодії розгляду не чекають і, користуючись недолугістю Міністерства юстиції, оформлюють формальні договори між «своїми» особами, ніби беруть кредит на декілька днів, а «новий» кредитор через ці декілька днів звертає стягнення на нерухомість, або ж злодії самі подають до суду і накладають на ваше майно арешти за забезпечувальною ухвалою — у них же немає зобов'язань перед Мін'юстом не йти в суд. Вони множать безліч юридичних угод і процедур, які ускладнюють і подовжують ваш шлях доведення правди і повернення нерухомості.

Карати не можна помилувати

Нарешті настає день розгляду вашої скарги в Мінюсті, ви приходите на засідання колегії і бачите, що з Вашою нерухомістю відбулись нові дії вночі або в цей же день ранком, тому якщо у Вас не має доповнень до скарги або в засіданні не має «нових» власників на Ваше майно – засідання за формальним приводом може бути відкладене. А вже «нові» ранкові власники можуть взяти час для ознайомлення. Час такий цінний! Бо час, який виграють злодії, — це час, коли вони корисливо користуються Вашим майном або вигадують наступні схеми, як «очистити» майно, щоб ви ніколи його не повернули. 

І ось, засідання колегії Антирейдерського офісу відбувається, члени колегії заслуховують позицію всіх сторін, ставлять питання і оголошують, що рішення буде прийнято пізніше, і ви про нього дізнаєтеся після підписання його міністром і публікації на сайті. Вам залишається тільки покірно чекати. Час такий цінний! 

Аж ось настає день, коли ви отримуєте рішення і плескаєте в долоні, тому що Міністерство підтверджує, що саме у результаті неправомірних дій нотаріуса як реєстратора вас було НЕЗАКОННО позбавлено нерухомості, і навіть приймає рішення покарати нотаріуса шляхом відключення від реєстру на три місяці (а по розгляду інших скарг на цього ж нотаріуса, який працював як «конвеєр» переоформлення нерухомості без згоди власників, – приймає рішення щодо відключення його від доступу до реєстрів назавжди) і скасування реєстраційних записів, але частково. До всіх подальших дій, які були виконані нотаріусами, в той час, поки ви чекали розгляду і опублікування рішення, у Мін'юсту претензій немає, бо нотаріуси ж не знали і не могли знати, що всі попередні дії до них були незаконні. 

Виникає питання пропорційності покарання нотаріуса — три місяці (?!) за крадіжку об'єкта вартістю в кілька мільйонів доларів США. І таких об'єктів — декілька в один день. Де ж той критерій, скільки мільйонів доларів США повинен вкрасти нотаріус, щоб його відключили від доступу до реєстрів не на три місяці, а назавжди? Я думаю, всім було б цікаво зрозуміти градацію відповідальності, встановлену у Мін'юсті, — у скільки ж оцінюється вседозволеність нотаріуса?

Від мертвого віслюка вуха

Час такий цінний! А ви чекаєте, що у результаті виконання свого ж рішення Мін'юст змінить у реєстрі інформацію про право власності на об'єкт, де знову буде ваше ім’я.

Проходить кілька днів, і ви отримуєте лист за підписом заступника міністра про те, що, оскільки під час розгляду вашої скарги Міністерством юстиції злодіями були здійснені інші нотаріальні дії, Міністерство юстиції не може виконати своє ж рішення і скасувати незаконні дії нотаріуса — тобто повернути вам власність — і повідомляє, що тепер ви можете звернутися до суду. Ну, тобто — вас обікрали, але ви тримайтеся.

Отже, коло замкнулося. Ви повернулися у самісінький початок, тільки втратили час…

І тут постає наступне питання. Ми всі платимо податки. Понад 42% сформованого громадянами ВВП влада вимагає віддати їй для розподілу. У тому числі і на утримання системи захисту прав власності громадян. За ці гроші утримується і Кабінет міністрів, і відповідно Мін'юст. Кабмін наділений повноваженнями суб'єкта законодавчої ініціативи. За питання захисту прав власності відповідає Мін'юст через ведення реєстрів власності, через регулювання і контроль діяльності системи нотаріату України, через регулювання і контроль Державної виконавчої служби, яка відповідає за виконання рішення всіх судів України. 

Міністр юстиції — представник монобільшості у ВРУ, що призначила його на посаду в серпні минулого року. Рік —достатній термін, щоби Міністерство юстиції через Кабмін внесло законодавчі ініціативи до ВРУ і забезпечило їх прийняття для того, аби хоча б свої рішення Мін'юст мав можливість виконувати? Або з нас збирають податки, щоб в особі Мін'юсту утримувати орган із ніби правильними, але «імпотентними» рішеннями, або люди, якщо їх не захищає держава, мають право використовувати останні засоби, надані нам Декларацією прав людини? Якщо влада не здатна захистити людей, то люди мають право захищати себе і свою власність самі. Навіщо така влада понівеченому народу?

Мінюст розглянув нашу скаргу і фактично написав: 

«Дії реєстратора незаконні, Вашу нерухомість забрали незаконно, всі незаконні реєстраційні дії ми скасовуємо… але виконати своє рішення не можемо. Йдіть ви у … суд. Вас обікрали, але Ви тримайтесь».

Чому процедури боротьби із рейдерством Антирейдеської комісії Міністерства юстиції залишаються такими неефективними, чому не удосконалюються норми, які є вкрай необхідними для захисту власності, прав людей і належної роботи реєстраторів та нотаріусів?

Питання адресується:

Голові ВРУ Разумкову Д.А. як керівнику органу, який проголосував за нинішній склад КМУ,

Прем'єр-міністру України Шмигалю Д.А. як керівнику КМУ, до складу якого входить Міністерство юстиції України,

Міністру юстиції України Малюсьці Д.Л. як керівнику Міністерства, що стоїть на захисті прав власності в Україні.

Чи отримаємо ми відповіді на поставлені запитання?