Як кохання вбиває: 38% вбивць жінок - їхні інтимні партнери

З 25 листопада по 10 грудня по всьому світу відбувається акція "16 днів проти насильства", коли міжнародні структури, уряди країн та громадські організації нагадують усьому суспільству про проблему домашнього насильства, а жінкам розповідають, чому не варто далі жити із кривдником і як розірвати коло насильства.

Більше 8 років я займаюся підтримкою жінок, постраждалих від домашнього насильства. Їхні долі, соціальний статус, освіта різняться, але єднає ось що: насправді всім цим жінкам важко зрозуміти, чому і як стається в їхній родині домашнє насильство.

Спочатку може бути все добре, взаєморозуміння і добрі стосунки. Але раптом щось трапляється і чоловік починає себе вести по-іншому, проявляє агресію, починає бити, принижувати, ґвалтувати, забирати гроші. Часто жінки не можуть пояснити собі, чому чоловік так себе веде.

Також жінки соромляться визнавати, що стають жертвами такого злочину. Все відбувається за зачиненими дверима. Свідків, крім жертви та чоловіка, немає. Хіба що діти.

Але через те, що в Україні почали відкрито говорити про такі випадки, про жінок які потерпають від побоїв, інші розуміють, що вони не поодинокі.

За даними про глобальне розповсюдження насильства, які опублікував ВООЗ, кожна третя жінка (35%) в світі протягом свого життя піддається фізичному або сексуальному насильству з боку інтимного партнера, або сексуальному насильству з боку іншої особи.

З початком пандемії COVID-19 випадків домашнього насильства стало ще більше, як по всьому світу, так і в Україні. В дослідженні аналітичного дослідження "Вплив СOVID-19 на права жінок в Україні" понад 40% опитаних жінок, які повідомили про домашнє насильство, до карантину такого досвіду не мали.

А найстрашніша статистика за даними ВООЗ про вбивства: 38% вбивць жінок в світі – це їхні чоловіки, партнери, кохані. Розкажіть про це тим, хто скептично ставиться до проблеми домашнього насильства або недооцінює власні ризики подальшого проживання із аб’юзером.

Але що робити жінці далі, коли вона зрозуміла, що не має сил терпіти побої, не зможе пережити ще одну ніч зі своїм чоловіком? Коли вона не може більше повертатися додому?

Насамперед, ми радимо продумати для себе план безпеки:

• не заходьте під час агресивної поведінки кривдника до ванної кімнати - бо звідки важко втекти або ухилитися від ударів, або до кухні чи іншого приміщення де є гострі предмети або складно буде втікти;
• не носить на шиї ланцюжки, косинки, шарфи;
• вивчить напам’ять номери телефонів людей та організацій, до яких ви можете звернутися за допомогою;
• складіть в одному місці оригінали чи копії документів– своїх та дітей;
• відкладіть в схованку гроші, необхідні Вам або Вашим дітям медикаменти, запасні ключі та запасну сім-картку для телефону;
• заздалегідь продумайте план "втечі" від кривдника;
• і найголовніше: не повідомляйте кривднику про свої наміри його покинути, тому що найтяжчі випадки заподіяння шкоди здоров’ю жінки ставалися тоді, коли вона заявляла, що йде від кривдника.

Буває так, що жінці не можуть допомогти рідні чи друзі. В такому разі може вона може звернутися до кризової кімнати чи притулку, які створюються саме для таких жінок. Там постраждалі від домашнього насильства можуть розпочати нове життя – без побоїв, без насильства. А ще й отримати допомогу психологів і юристів.

Прикладом такої допомоги є Соціальна квартира (адресу засекречено від кривдників, координати жінкам надають у соціальних службах та в поліції). Цей прихисток діє у м. Києві вже 7 років. Тут можуть проживати одночасно 6 мам з 7-ма дітьми. Більшість з них втекли від домашнього насильства та знущань.

Адреси та контакти притулків і денних центрів у кожному регіоні України є на сайті інформаційної кампанії "Розірви коло". Там також є дані про мобільні бригади, які, зокрема, надають такі послуги на підконтрольних територіях Донецької та Луганської областей.

Отримати допомогу в разі домашнього насильства зараз можна й через онлайн-сервіси: МВС запустило чат-бот з протидії домашньому насильству в телеграм-каналі. За його допомогою можна викликати поліцію, швидку допомогу або зв’язатися зі спеціалістами безоплатної правової допомоги для отримання консультації онлайн. Сервіс також містить контакти інших служб й загальну інформацію про те, що таке домашнє насильство та як протидіяти.

Продовжує діяти урядова гаряча лінія (15-47) та гаряча лінія "Ла Стради" (116-123). У Києві діє окрема гаряча лінія, де можна отримати консультацію психологів (15-00).

Якщо ж є безпосередня загроза життю, варто скористатися мобільним додатком My Pol, який пришвидшує виклик поліції. Його можна завантажити для IOS та Android.

Щиро бажаю, аби вам ніколи не довелося скористатися цими контактами. Але краще наперед знати, як діяти в ситуації домашнього насильства, бо ризик стати жертвою "коханого" кривдника дуже високий.