Будувати чи не будувати? Три звичайні школи супроти однієї VIP

Нині в Києві триває бюджетування на 2021 рік, і однією зі статей, на які варто виділити кошти – побудова шкіл. І отут постає доволі цікава дилема: якими вони мають бути та скільки мають коштувати?

Чому питання нових шкіл стає актуальнішим щороку

Причин декілька, і вони – пов’язані між собою. Це і питання до забудовників, які отримують дозволи на будівництво багатоповерхових житлових комплексів, але не виконують свої зобов’язання щодо побудови шкіл і дитсадків. І щорічне зростання населення Києва: у віковій групі 0-6 років населення зростає в середньому на 7,5 тис осіб на рік. У віковій групі 6-18 років приріст населення становить в середньому 8-9 тис осіб на рік.

Вражає різниця між тим, скільки місць для учнів з’являється щороку супроти кількості нових школярів: щороку число прийнятих в експлуатацію загальноосвітніх учнівських місць у Києві зростає в середньому на <1 тис місць, а кількість учнів зростає на 10 та більше тисяч осіб. Не дивно, що хоча за законом у одному класі має вчитися не більше 30 осіб насправді їх більше тридцяти на клас. І в умовах пандемії коронавірусу учнів в ідеалі мало б бути взагалі по 15 на клас.

А станом на минулий рік, дефіцит навчальних місць можна було перекрити лише побудувавши 57 шкіл. При цьому, у Києві побудовано всього 1 школу за 2019-2020.

Що необхідніше: VIP-заклади освіти чи звичайні школи

Як батько 3-х дітей, я безумовно хочу якісної освіти для своїх дітей, і ніби мав би радіти реалізації таких проєктів, як відкрита у 2019 році школа №42. З одного боку, не навчальні заклади, а мрія! Але є одне але. У ліцеї вартість будівництва одного учнівського місця склала понад 300 тисяч гривень, у 42-й школі – понад 400 тисяч гривень.

Тим часом, Мінрегіонбуд у ці самі роки давав середню по країні вартість будівництва одного учнівського місця на рівні 100 тисяч гривень. Звісно, це мінімальна ціна, яка не передбачає басейну, проте вона в 3 рази менша. Іншими словами, за ті ж кошти могло з’явитись у 3 рази більше таких же за розміром шкіл, у яких є критична потреба зараз, і яка зростає щороку.

Як вплинути на ситуацію з замалою кількістю шкіл

На мою думку, по-перше, міській владі необхідно забезпечити та чітко дотримуватись пріоритизації будівництва шкіл: завершувати розпочате. Простими словами, наразі нерідко стається так, що починають будувати школи, далі заморожують проєкти, не виділяють бюджет на добудову, а вже чомусь починають будувати нове.

Наприклад, ми ніяк не можемо побудувати школу на вулиці Соломії Крушельницької на Осокорках, у мікрорайоні із щільною забудовою. Із бюджету потрібно виділити для активного розгортання будівництва близько 70-ти млн гривень цього року, а фактично наразі в бюджеті Києва на 2021 рік закладено лише 5,8 млн грн. Тобто складається ситуація, коли є земельна ділянка, відведена під будівництво школи, є висотні багатоквартирні будинки із людьми та їхніми дітьми, активна забудова нового житла продовжується, але школи так і немає.

По-друге, місто має контролювати, що робить забудовник і чи виконує він взяті на себе зобов’язання, чи школи у районах існують лише на папері. А ще краще, запровадити черговість реалізації: простими словами, щоб забудовник спочатку будував школу, потім здавав якусь першу чергу житла, далі будував дитсадок, після цього брався за другу чергу і тд. Щоб це було закріплено відповідними паперами і виконання черговості контролювалось з боку міської влади у процесі будівництва.

Певен, що якщо ми врахуємо два вищезазначені моменти та запровадимо їх у 2021 році у нашій роботі, ми суттєво вплинемо на ситуацію із дефіцитом шкіл.