Дно журналістики. Стопкор атакує людей з інвалідністю

Вже місяць я пишу про атаки на організації по роботі з людьми, які мають інвалідність та паралімпійський рух в цілому. В попередній статті ми згадували Олександра Вознюка, який є публічним локомотивом цієї атаки. Цього разу мова піде про організацію «Стоп Корупції», яка декларує захист прав та свобод, а по факту – займається рейдерством та здирництвом. Зазвичай об’єктами нападів цих «героїв» є забудовники. Однак цього разу кремезні хлопці зі «Стоп Корупції» перейшли межу і вирішили вдарити по найбільш вразливим – людям з інвалідністю.

Бо одного лише його ресурсу у вигляді постів та коментарів різним інформаційним агентствам та виданням буде мало. Треба залучати й інші медійні майданчики. Одним з яких є організація “Стоп Корупції”. Ми можемо тільки здогадуватись, чи сам Олександр Вознюк є головним ініціатором цих нападів на паралімпійський рух України та має велику кількість грошей, щоб оплачувати різні медійні акції? Чи він є просто пішаком, якого використовують у своїх інтересах більш важливі та впливові люди?

Моєю основною діяльністю є журналістика, а вона лише описує дійсність. А дійсність, як я бачу, є такою. З одного боку Вознюк атакує паралімпійський рух в білу - начебто як один з представників спільноти, котрий нібито бореться за справедливість. З іншого боку, організація “Стоп Корупції” - яка робить різні чорні замовлення із цінником у 5-10 тисяч доларів.

Сьогодні я зроблю огляд діяльності організації “Стоп Корупції” та розповім, навіщо її застосовують у нападах на паралімпійський рух та організації по роботі з людьми, які мають інвалідність.

УТОГ та УТОС - земля важлива

Першими під атаку потрапили організації по роботі з людьми, у яких є порушення по слуху та зору. Були написані статті та випущені відео матеріали. УТОГ та УТОС є ласими шматками для захоплення. В першу чергу через нерухомі активи. Наприклад УТОГ має в Києві театр міміки та жестів “Райдуга”, який знаходиться недалеко від метро Вокзальна, а це фактично майже центр столиці. Офіс на вулиці Велика Васильківська. Оздоровчо-реабілітаційний центр “Одіссей” на популярному курорті селища Затока Одеської області.

УТОС, можливо, й не має великих комплексів біля Чорного моря, але є дещо інше. Наприклад, чотири учбово-виробничих підприємства (далі УВП) у Києві. На два з них треба звернути особливу увагу, бо одне розташоване на вулиці Леоніда Первомайского (це Печерськ), а інше на Глибочицький, 72 (Старий Поділ). Вулиця Глибочицька особливо цікава через велику кількість забудов, які там є. І які комусь дуже кортить замінити чимось іншим.

Треба зазначити, що завдяки намаганням Президента Національного комітету спорту інвалідів України Валерія Сушкевича вся ця земля досі залишається у власності держави та йде на задоволення потреб людей із вадами зору та слуху, але комусь це дуже не подобається.

Паралімпійський комітет

Відбувається атака і на паралімпійський комітет (Національний комітет спорту інвалідів України). Тут окрім об’єктів інфраструктури та державного фінансування важлива і репутаційна історія. Валерій Сушкевич фактично з нуля збудував паралімпійський рух в Україні. Наша країна перемагає на паралімпійських іграх у багатьох дисциплінах, збірна входить до топ-3 найсильніших у світі. Очолювати таку велику організацію – дуже корисно, у тому числі, з репутаційної точки зори. Тебе знають, з тобою вітаються, запрошують до президента, можна багато з ким поговорити. Може, комусь і не дає спокою ця слава?

Атака на Паралімпійський комітет від «Стоп Корупції»

В нинішній атаці «Стоп Корупції» користується найбруднішими методами. Вони телефонують тренерам Паралімпійського Комітету. Перше запитання, яке отримав один із тренерів від цих «розслідувачів», було: «Чим ви незадоволені в паралімпійському комітеті, які у вас претензії до них? Що там не так? А чому у вас нема претензій?». Таку інформацію я отримав буквально вчора, коли спілкувався із працівниками Паралімпійського комітету. Самі тренери телефонують туди та кажуть про упередженість та провокаційність питань та дій так званих журналістів “Стоп Корупції”. І можна не сумніватися: якщо так звані журналісти не отримають потрібних відповідей від тренерів, вони їх легко придумають самі.

До цього висновку ми можемо прийти з огляду на те, що відомо про “Стоп Корупції”. Зокрема, цю організацію виключили Глобальної мережі журналістів-розслідувачів GIJN через непрофесіоналізм і конфлікт інтересів. Це перший випадок в історії GIJN, яка об’єднує журналістів 76 країн. Про це більш детальніше пропоную прочитати у статті Олександра Курбатова, я лише наведу цитату виконавчого директора GIJN Дейва Каплана.

«18 вересня (2018 року. — Авт.) рада GIJN одноголосно проголосувала за виключення з її складу “Стоп корупції”. Рада вважала, що група занадто залучена до політичної активності, а також були тривожні твердження про відсутність журналістського професіоналізму та про конфлікт інтересів. “Стоп корупції” звернулися з апеляцією на рішення ради, і відбулося слухання з комітетом ради директорів GIJN. Наступне голосування повного правління, яке відбулося 15 лютого 2019 року, одностайно підтвердило рішення про виключення групи. “Стоп корупції” більше не є членом GIJN»,

Описуючи діяльність “Стоп Корупції”, я також зверну вашу увагу на статтю мого колеги Сергія Іванова.

Як пише Сергій: «Працюють хлопці в найрізноманітніших сферах. Набір послуг — акції невеликої групи «активістів» (до 10 осіб), запити до різних органів, сюжети на сайті організації. Ціна стандартного пакету — $5-10 тис.»

Працює СтопКор дуже вибірково. Тобто вони можуть атакувати ресторан “Компот” на Поштовій Площі або будівництво на вулиці Радутній, але умовну “Патріотику на озерах” від банку Аркада будуть захищати, знявши про них близько 30 хвалебних сюжетів.

Висновки

Зараз під цей каток “Стоп Корупції” потрапили організації по роботі з людьми, які мають інвалідність, та Національний паралімпійський комітет України. Судячи з інформації, яку я маю, і факти, наведені вище, незабаром ми очікуємо нову інформаційну атаку.

Але більш за все мене вражає інше. В Україні є люди, які заради грошей готові атакувати найслабших. Тих людей, яким в першу чергу потрібна підтримка. Однак замість допомоги на них не просто нападають, а хочуть забрати те, що будувалось великою працею у дуже важких умовах.