Хто ж веде до влади Медведчука
Очевидно, що формування в разі дострокових виборів нової парламентської коаліції за участі ОПЗЖ і призначення Медведчука прем'єром, - це на жаль реалістичний сценарій.
Хоча при продовженні хаосу в країні, збільшенні корупції і соціального невдоволення, і на цьому тлі тиску Росії, чиїх агентів навколо Зеленського повно, перевибори можуть і не знадобитися, і переформатування коаліції відбудеться в межах цієї Верховної Ради. Допоможуть голоси Коломойського. Під будь-яким соусом.
Це - не фантастика. Але є ключова умова, за якої Кремль досягне остаточно своїх цілей в Україні. А саме - деморалізація, роз'єднання проукраїнських сил і просто громадян. Ветеранів, активістів і політиків.
Зеленський зі своєю "місією" внесення хаосу справляється на відмінно. А ось із іншим явно допомагають. Тому що як завжди було в історії, саме проукраїнських лідерів звинувачують у радикалізмі, пропонують шукати щось помірковане. При тому що при Медведчуку поміркованості не буде. Її вже немає при Портнову, Венедиктовій, та інших "кадрах" в силових структурах і навколо них.
А ще комусь Порошенко не такий. І всі один одному не такі - і Голос не такий, Гриценко не такий і… ще хто? Хто у нас ще є з бодай мінімальними шансами на перемогу? Чи є взагалі час на те щоб чекати на якихось нових персонажів? Жити в світі постійних претензій один до одного.
Відповідь на питання про те, хто веде до влади Медведчука для мене очевидна - всі ми. Ті, хто не хоче об'єднатися вже зараз.
Ситуація на диво нагадує події сторічної давнини, і втрату української державності.
P. S - не хочеться злорадствувати, але є один журналіст-депутат залізничного профілю, і відомий антикорупціонер, які нищили проєвропейську владу, і раділи перемозі Зеленського, а тепер до нового року отримали погрози на телефон та вибухівку під дверима. За прикладами як виявляється і ходити далеко в історію не треба. Сценарій повторюється вже зараз.
Далі.
По-перше. Президент Порошенко прийняв Україну в червні 1914-го зі зруйнованною армією, порожньою казною, в умовах захоплених Росією теріторій Криму та Донбасу та країни, нашпигованої агентами московії та зрадниками. По-друге. При його каденції вдалося зберігти державність та незалежність України, відновити армію, разом з добровольцямі зупинити агресора та дати йому відсіч, а - головне - Порошенко зміг створити міцний антіпутінський фронт із країн ЄС, США, Канади та Японії. На Росію наклали болючі санкції. По-треттє. Порошенко вимушений був підписати так звані Мінські угоди, чим він врятував життя десятків тисяч українців - така була ситуація на фронті. Такі були не залежні від нього жорстокі обставини. Ці угоди Росія не буде виконувати, як і будь-які інші. Мінські угоди взагалі не мають юридичної сили, бо не були ратіфіковані Верховною Радою. По-четверте. Важлива не сама особистисть Порошенка (або Яценюка, Омеляна, Зеркаль, Гончаренко, Філатова), - важливий напрямок розвитку країни: до європейської, цивілізованої, ******** України, вектор до ЄС та НАТО. Подалі від мракобісної Росії, відсталої, хижої Росії та наслідків Кучми.
А ви наслухалися олігархічної брехні. Я перевіряв по англійському Forbsу, Порошенко збіднів з 1,4 до 0,8 млрд $. Все ж багатий? Ну то що? Нам вже час не бути совками, не заздрити.