Софі Шолль

Бажаю здоров’я!

Не думав я, що під час пандемії і всього сюру, який зараз відбувається в країні, мені доведеться читати і відповідати на коментарі про те, як зачепив мій пост про наш новий коктейль, названий на честь німецької дівчинки Софі Шолль, яку було страчено за "державну зраду" через її опозиційні до нацистської партії погляди.

Як з’ясувалося, я став "комуністом", який має робити такі коктейлі в Донецьку і Росії, тому що це там "антифашисти" живуть, а на території України таких немає. Я став "ліваком" і тим, хто забув про загиблих побратимів. Я став негідником, який дозволяє собі придумувати те, що не подобається "правій" частині населення моєї дорогої України. Я став тим, хто НЕ прославляє наших Героїв. Ну і ще одна версія: я зробив цей жахливий пост для того, щоб сподобатись західно-європейським комусь там, щоб отримати грант. Впевнений, що не все згадав, але, здається, це головні тези.

Саме тому я вирішив написати цей пост.

Давайте розберемося. По-перше, диктувати мені, що я можу робити в своєму закладі, а чого ні - ніхто не має права, адже цей проект я відкривав ще й для того, щоб бути самостійним і не отримувати зп від будь-кого, крім себе. І, звичайно, для того, щоб коли хтось каже "як треба", я міг би відповідно відреагувати. По-друге. Гранти. Агов! Дайте грант! А, стоп, я ж беру позики і ризикую всім, що маю, і віддаю гроші із відсотками (і не малими), саме тому, що я ні від кого не залежу, і у мене немає тіньових інвесторів і будь-кого, хто міг би мені подзвонити і вимагати, наприклад, видалити цей чи будь-який інший пост. Називати мене комуністом - це взагалі смішно. Кожен, хто мене добре знає, скаже вам, що я ненавиджу будь-які прояви тоталітаризму і диктатури, і до більшовиків у мене відношення абсолютно тотожне із відношенням до гітлерівців, вони ж нацисти, вони ж фашисти.

У нас раніше була схожа історія зі з’ясуванням позицій з правими. І мені здалося, що я чітко дав зрозуміти, що не поділяю деякі ваші принципи і поняття відносно свободи і відносно образу Кобзаря. Можливо, не чітко.

Також, напевно, здивую, але скажу, що я не сприймаю гітлера, і мені не подобається ані формат його керівництва державою, ані його дії по відношенню до євреїв. Більше того. Особисто для мене гітлер - це дорівнює сталін. Два нелюди, через яких загублені десятки мільйонів життів. І тут сталін ще гірший - бо вбив своїх більше, ніж німці.

Ну і, нарешті, щодо прославлення наших героїв. Якщо ви бували у нас в гостях, особливо у нагородній залі, то мали би помітити іменні резерви для нинішніх Героїв України і для тих, кого із нами немає. Якби ви були у нас, то знали би, що у нас вже більше двох років є такі коктейлі, як "Честь" - для всіх військових, як "Госпітальєри" - для наших медиків, як "Бразерс Ін Армс" - для побратимів, як "Крим" на честь нашого півострова, який поки під окупацією, як "Марінс" - на честь нашої морської піхоти. Маєте інші ідеї? Будь-ласка, пропонуйте. Поки що від вас за весь час роботи проекту не було жодного конструктивного допису чи пропозиції. Тільки критика і зрада. Остальцев - ворожина, поплутав всі береги.

Я вже неодноразово казав, що поважаю фанатський двіж через те, що саме фанати (хулігани) були тим першим силовим блоком, який протистояв чортам на сході, а потім вони ж пішли воювати і пліч-о-пліч боронили нашу батьківщину від росіян і їхніх посіпак. Також я поважаю СІ4 за те, що вони - єдині, хто зміг витягти чорта Лусваргі із Лаври, коли всі силові відомства розводили руками. Але при усьому цьому, чи не могли би ви бути трохи простішими, якщо вам щось не подобається, не ламати списи у фейсбуках, а, наприклад, подзвонити і поговорити? Запитати? Прояснити? Якщо потрібно, прийти на зустріч і послухати мене, а я послухаю вас.

Мені байдуже на фейсбучні війни, на погрози від сторінок, на яких немає реального обличчя людини, та на те, що хтось хоче "ставити мене на ножі". Мене хвилює, що про це напишуть новини і наші неадекватні сусіди за порєбріком.

А напишуть щось типу "олені знову б’ються лобами" "фашисти" та іншу єресь.

Більшість із вас - абсолютно адекватні хлопці і дівчата, особливо, коли спілкуюсь з вами особисто, але як тільки це площина фб - все, не спинити.

Як я завжди казав і кажу. Я відповідаю за свої слова і вчинки. І я готовий спілкуватися і дискутувати - по-дорослому, так, як дискутують люди, які знаходяться по один бік, але в чомусь мають різні погляди.

Також велике прохання. Будь-ласка, не пишіть образи в коментарях на сторінці піцерії - смм ні в чому не винний. Все, що ви пишете - можете спокійно сказати мені в обличчя, я не цукровий - не розвалюсь. Але будь-ласка - виходьте із фб-війн і приходьте в реальний світ.

Сподіваюся, що завтрашня зустріч відбудеться. І ми, нарешті, поговоримо.