Це все ж таки війна…

14 січня Запоріжжя прощалось з бійцем 37го омпб Олегом Андрієнком, який загинув від кулі ворожого снайпера 11 січня 2021 року в районі операції об’єднаних сил під час виконання бойового завдання. Олег пішов захищати Незалежність та територіальну цілісність України на початку 2016 року. Спочатку воював у одному із підрозділів 36 окремої бригади морської піхоти, а у 2018 році поступив на контракт у 56 окрему мотопіхотну Маріупольську бригаду, підрозділом якої є 37 омпб. Олег Андрієнко був вмотивованим бійцем і справжнім ВОЇНОМ. Він безперервно вдосконалював свої фахові навички і був ЗАГРОЗОЮ для ворога, а значить його ЦІЛЛЮ, і аж ніяк не мішенню. Україна втратила ГРОМАДЯНИНА, побратими – надійне плече, а сім’я – щасливого та турботливого чоловіка та БАТЬКА… Скажіть мені тепер, хіба ж це не війна?!!! Коли гинуть воїни? Коли вдовіють зовсім юні дівчата?! Я відповім на свій розсуд: це – війна, бо мир - це коли ніхто не гине. Середнього тут не може бути, оскільки вимірюються ці поняття людськими життями…

Сьогодні на площі Героїв Майдану віддати шану ВОЇНУ зібралось багато людей, батальйон поніс непоправну втрату, і саме у той час, коли підрозділ переживає складні часи, без свого комбата, якого тримають за ґратами, цинічно нехтуючи презумпцією невинуватості. Сьогодні ми гідно попрощалися з Героєм. Навчитися б ще цінувати Героїв за життя…