Провал бюджету на 3,7 млрд грн - хто винен і що робити

Проблема підтримки лише однієї поправки до законопроекту обернеться Україні втратами більшими, ніж річний бюджет Херсона або Тернополя

3,7 млрд. грн. – це багато чи мало? Для порівняння, це суттєво більше ніж річний бюджет таких обласних центрів України, як, наприклад, Херсон, Чернігів або Тернопіль. У цих містах річні бюджети на 2021 р. складають 2,5-2,9 млрд грн.

Трохи менше цієї суми планують витратити цього року на державну допомогу усім внутрішньо переміщеним особам з Донбасу і Криму, а також на виплати усім «чорнобильцям».

Приблизно стільки ж, імовірно, держава заплатить за оновлення рухомого складу Укрзалізниця.

А загалом 3,7 млрд грн – це сума очікуваних втрат держбюджету України у 2021 році лише від однієї поправки до законопроекту, для підтримки якої не вистачило 15 голосів в залі парламенту.

17 грудня 2020 р. народні депутати розглядали у другому читанні законопроект  № 4065. Ключова ідея законопроекту полягала в тому, аби дещо пом’якшити нещодавні більш жорсткі ініціативи у  податковій сфері.

Хвиля пом’якшення адміністративного і податкового тиску, яка пройшла в грудні 2020 р. стосувалася не лише фізосіб-підприємців, але й багатьох галузей промисловості і сектору послуг. Адже було зрозуміло, що прийнятий у січні минулого року закон № 466 під час кризи лише погіршить ситуацію для українського бізнесу.

Одна з галузей, яка готувалася понести найбільші втрати – це тютюнова промисловість України. Це шість великих фабрик по всій Україні – від Чернігівської до Харківської, від Львівської до Київської областей. Це тисячі людей, які працюють в галузі. І десятки тисяч малих компаній, для яких тютюнова галузь – основний клієнт. Це більше 50 млрд грн податкових відрахувань щороку. І це мільярди доларів прямих іноземних інвестицій в економіку України.

Але галузь готувалася прийняти удар. Адже для тютюнових виробів для електричного нагрівання (ТВЕНів) – акцизи мали зрости відразу в 4,2 рази.

Розуміючи абсурдність цієї норми, Податковий комітет Верховної Ради пішов на дуже обмежений компроміс – запропонувавши трохи уповільнити підвищення. Таким чином з’явилася поправка, за якою акциз мав зрости «лише» в 3 рази, а далі щороку – ще на 30%.

При цьому основні тютюнові компанії задля компромісу підписали юридичні гарантії щодо викупу акцизних марок – тобто «залізні» гарантії щодо сплати акцизу на ТВЕНи і сигарили в параметрах, необхідних для виконання бюджету.

Але поправку було зірвано народним депутатом Ладою Булах. Саме  за її пропозицією поправку було винесено на окреме обговорення і вона набрала 211 голосів «за» (у т.ч. 168 голосів від фракції «Слуга народу»). Для прийняття поправки і запобігання суттєвим втратам держбюджету не вистачило лише 15 голосів.

Перші результати цього провалу вже відомі – судячи з обсягу викупу акцизних марок на ТВЕНи лише за січень втрати держави на недоотриманому акцизі лише на ТВЕНах складуть 312 млн грн. У річному вимірі – це понад 3,7 млрд грн.

Але обсяг втрат може бути навіть більшим, адже, у січні обсяги продажів тютюнової продукції є, як правило, дещо меншими. І відповідно, різниця між тим, скільки могла б отримати держава і скільки вона реально отримує від акцизу, у наступні місяці буде зростати.

Виникає  просте питання – а хто ж все таки бенефіціар подібних рішень з втратами обсягом  з бюджет обласного центру?

Може при прийнятті законів народним обранцям варто на це зважати, щоб потім чесно дивитись своїм виборцям в очі і  без докорів сумління подавати часом фантастичні поправки про збільшення видатків до черговому проекту державного бюджету.