Чи настане в країні блекаут?

Походив по кабінетах. Буду писати ще один текст про енергетичну кризу з нестачею вугілля.

Тим, хто цікавився, чи настане п..ць (в смислі блекаут), тезами даю власне розуміння:

1. Відключень споживачів, з великою вірогідністю, не буде. Врятують спалення природного газу і імпорт електроенергії з Росії та Білорусі. Але завжди можливі форсмажори. І ще – за це переплатять платники податків.

Найтяжчий час – наступний тиждень. Тоді температура на декілька днів впаде до мінус 10. А вугілля, яке зараз нібито звідусіль прямує до ТЕС, ще не під'їде.

2. Чи є зрадою імпорт е/е з РФ у лютому? Тут вибір не великий. Або буде імпорт, або будуть відключення, або доведеться дуууже багато заплатити Ахметову за спалений газ.

На майбутнє позбутись залежності від імпорту з РФ у критичні моменти дозволить лише синхронізація з європейською енергосистемою. Вона запланована на 2023 рік.

І ще не зрозуміло, чого більше боїться ДТЕК Ахметова? З приєднанням до Європи частину енергоблоків ТЕС, побудованих в СРСР, доведеться відправити в утиль.

3. Чому сталася ця криза? Головна об'єктивна причина: порушення ремонтного графіку НАЕК Енергоатом наприкінці 2020 року. 4-5 блоків АЕС з 15 не працювали. Це співпало зі значним збільшенням споживання е/е в країні. І відносно заниженого Прогнозного балансу, і відносно споживання минулих років.

Відповідно, ТЕС попалили багато накопиченого вугілля. А озираючись на минулу теплу зиму і подальшу ковідну кризу, ДТЕК не заклав нові лави на шахтах.

Це моє припущення, що не заклав. Можливо – тупо шантажує владу через втрату політичного впливу.

4. Чому відбулось збільшення споживання е/е? Є версія (цілком логічна) щодо диспропорції вартості енергоносіїв для населення.

Газ населенню продається за ринковими цінами. Тобто у зимовий період він дорогий. А е/е продається населенню за субсидованими цінами. Для розуміння, населення споживає близько 70% газу і 30% е/е.

На жаль чи на щастя, українці більш мудрі за український уряд. Вони переходять на ті енергоносії, які дешевше.

Тобто споживання ринкового (дорогого) газу впало, а споживання субсидованої (дешевої) е/е виросло.

І це великий косяк влади. В газі були Коболєв з Вітренко, які проштовхнули ринок для населення. А в е/е таких криголамів не було. Тому маємо таку диспропорцію.

5. Хто винен у кризі з точки зору тактики? Однозначно винне чинне керівництво Енергоатому – не дотримались ремонтної програми через корупцію і рукожопість. Винен і ДТЕК, який вирішив не ризикувати інвестиціями і вчасно не підвіз вугілля (або не хоче його підвозити).

До того ж, весь 2020 рік ДТЕК мав ручного міністра енергетики. Косяк Буславець разом з прем'єром Шмигалем в тому, що вже в грудні, коли була зрозуміла криза, потрібно було запускати імпорт е/е (хоча б з Білорусі), щоб зекономити вугілля на холоди.

Але ДТЕК ніколи б на це не пішов, щоб не вронити біржову ціну на е/е.

6. Яку роль тут грає ДТЕК? Це монополія, яка тримає за одне місце всю країну: гоніть гроші, або замерзнете. Зараз для порятунку системи він вимагає відміни прайс-кепів на РДН, але не відмовляється від вимог повністю заборонити імпорт е/е з РФ та Білорусі.

Якщо це зробити до синхронізації з Європою, може настати момент (як зараз), коли або всі споживачі скинуться Ахметову з Коломойським на скупку ще трьох фракцій в парламенті, або не буде е/е.

ДТЕК – це вірус що вбиває носія (державу), на якому він паразитує. Як відомо з медицини, шанс на еволюцію мають лише ті віруси, які прилаштовуються до симбіозу з носієм. Нажаль, нам з цією чумою не повезло.

5. Хто винен у кризі з точки зору стратегії? Звичайно, влада в цілому. Слабка, без централізації і вертикалі. Без загальної стратегії.

Це Офіс Президента, який віддав Коломойському "в доєніє" Енергоатом і Центренерго. КМУ, який нічого не може з цим зробити. Міненерго, яке було департаментом ДТЕК. Рада, яка сповнена лобізму і не може призначити на Міненерго відповідальну людину.

Зеленський балансує між Вашингтоном, Москвою, суспільним запитом і двома найпотужнішими олігархами. І ця формула ніяк не гарантує відсутності в майбутньому таких криз.