Крим – це Україна. Очікуємо на появу нової організації у Києві

Цього четверга Київська міська рада розглядатиме питання створення установи під назвою «Крим – це Україна». Відповідний документ вже успішно пройшов розгляд постійної комісії Київради з питань освіти і науки, сім’ї, молоді та спорту 29.01, а також – бюджетної комісії 02.02. Тож, що це за нова організація та чому вона потрібна громаді Києва?

Перш за все, до нас звернулися переселенці Криму - кримськотатарська спільнота та українці Криму - із проханням щодо створення у столиці нової установи. Українці (наприклад, Крайова рада українців Криму, Інформаційна агенція Голос Криму, газета «Кримська світлиця») наполягли  на створенні саме консультативного органу, органу взаємодії із владою і захисту переселенців.

Вони вбачають центр «Крим – це Україна!» як спеціально створену столичною владою інституцію, яка має конвертувати інтелектуальний потенціал громадян України, що виїхали з Криму та проживають в Києві, на спільне благо мешканців не лише столиці, а й всієї України: тут і правовий захист кримчан-переселенців, і громадянська освіта мешканців Києва й методичне забезпечення шкіл Києва, інша активність, направлена на консолідацію українського суспільства під час кризи. Бо саме в Києві проживає більшість представників української громади Криму, а, як відомо, кримчани-переселенці в переважній більшості це журналісти, юристи, підприємці, лікарі з активною життєвою позицією.

Представників кримських корінних народів України та національних меншин цікавив також освітньо-культурний напрямок. Вони прагнуть мати можливість розвивати освітні програми для дітей і провадити культурний розвиток. До того ж, у них є відповідні напрацювання, викладачі, вчителі, і, власне, діти, які готові займатись.

Тому ми і вирішили спільно із колегою Андрієм Странніковим зареєструвати проєкт створення комунальної бюджетної установи «Київський міський інформаційно-просвітницький центр «Крим – це Україна», що врахує широке коло інтересів переселенців з Криму. І, як бачите, тут ідеться не лише про взаємодію з органами державної влади, а і про збереження та розвитку культури корінних народів України (кримські татари, караїми, кримчаки) та національних меншин.

Наразі, у столиці ніби є поодинокі установи, які опікуються внутрішньо переміщеними особами з анексованого Криму та міста Севастополя. Проте, їхня система розгалужена та внаслідок цього неефективна, до того ж їй бракує багатьох функцій, щодо яких і звернулись переселенці, які наразі є у складі громади Києва.

На нашу з Андрієм Странніковим думку, найважливіша задача – об’єднати інтелектуальний потенціал кримчан в Києві, створити умови для реалізації широкого кола громадянських ініціатив. Саме тому, цей непростий, але важливий виклик має розв’язати майбутня бюджетна установа, основними завданнями якої є:

- Інформаційно-консультаційна підтримка внутрішньо переміщених осіб з АР Крим та м. Севастополя, що проживають в місті Києві, забезпечення реалізації їхніх прав та свобод

- Взаємодія з органами державної влади та органами місцевого самоврядування у вирішенні питань надання допомоги внутрішньо переміщеним особам з АР Крим та м. Севастополя

- Адаптація внутрішньо переміщених осіб з АР Крим та м. Севастополя, що проживають в місті Києві та їхня інтеграція до громади міста

- Забезпечення інших заходів зі зміцнення національної єдності та консолідації українського суспільства в місті Києві, направлених на подолання наслідків тимчасової окупації АР Крим та м. Севастополя

- Взаємодія з громадськими об’єднаннями внутрішньо переміщених осіб з АР Крим та м. Севастополя і волонтерами

- Сприяння відродженню та розвитку української громади АР Крим та м. Севастополя, розвитку культури корінних народів України та національних меншин

Визначати структуру інституцій та призначати її керівника  має Київський  міський голова Віталій Кличко. Фінансове забезпечення відбуватиметься за рахунок місцевого бюджету. Крім того, центр має право самостійно залучати гроші на проведення окремих програм у донорів. Деталізацію проєкту можна переглянути у документі, проте слід врахувати, що під час голосування у Сесійній залі Київради, він може зазнати змін відповідно до коментарів, уточнень, можливостей органу влади.

До речі, за словами кримських українців, найбільша кількість переселенців живе саме в Києві. Вони є нашими співгромадянами, тобто ми не є виключно столичною громадою. З огляду на це, ми маємо (і на практиці нарешті зможемо) долучати інтелектуальний потенціал переселенців з активною громадянською позицією до розвитку громадянського суспільства в столиці.

Підсумовуючи, зазначу, що, на жаль, питання Криму у нас потроху зникає з порядку денного протягом останніх 7 років. І, хоча проблема не втрачає актуальності, на практиці держава не може впоратись з нею у повній мірі. Я певен, що у даному випадку ми підставляємо їй плече, опікуючись нашими співгромадянами, які, підкреслю, є громадянами України, і зараз проживають на території міста Києва.

Наш безумовний обов’язок підтримати їх у складний час, коли вони змушені проживати не вдома, а також разом привернути увагу до питання Криму. Я вірю, що це дасть можливість спільними зусиллями таки повернути їм їхній дім – Крим – до території України.