Схема Льовочкіна або "зелень в квадраті"

Імпорт струму з Росії – великий. Влада пояснює це дефіцитом електроенергії, проте лише півроку тому вона стверджувала, що наявний її профіцит, коли зупиняла атомні енергоблоки. Де правда?

Проблема, що все це правда... В електроенергетиці – криза і катастрофа вперше за 20 років. А причина – "зелені в квадраті". Тобто, "зелена влада" помножена на лобістів "зеленої генерації"... плюс, звісно, олігархи, які завжди користаються ситуацією.

Криза виникла тому, що "зелені в квадраті" за два роки здійснили так званий "зелений енергетичний перехід" (це з цитати їх міністра Оржеля). Було набудовано дуже!!! дуже багато великих промислових сонячних електростанцій. Здавалось би, це так сучасно і модно. Проте, в травні минулого року сонце почало давати так багато генерації в систему, що довелося зупиняти енергоблоки АЕС.

З атомною генерацією так не можна, адже витрати на обслуговування "замороженого" енергоблоку більші, ніж витрати на генеруючий, а доходу з нього "нуль". Тому "Енергоатом" так збіднів, що почався процес саморуйнації, коли немає коштів ні на персонал, ні на ремонти, плюс олігархи, що розтягнули між собою залишки його дохідності...

Проте, сонячний сезон швидко закінчився, а зламаний "Енергоатом" не зміг ввімкнути потужності на повну силу, як це робив в попередні роки. Спочатку нас рятувала тепла зима, а тепер... імпорт з Росії.

З початком весни очікується вдвічі більше сонячної генерації. Будемо відключати ще більше атомних енергоблоків? (Законодавство забороняє обмежувати "зелених"). Тоді які залишки "Енергоатома" доживуть до наступної зими?

Таким чином Україна в дуже близькій перспективі ризикує стати повністю імпортнозалежною від Росії в енергетиці. Знищимо "Енергоатом" – будемо імпортувати електроенергію з Росії, або газ і вугілля для ТЕС.

Як ми до такого дійшли?

Вибір без вибору: імпорт чи корупція

Лобісти зеленої енергетики, які підвели Україну дуже близько до загребущих рук Росії, у нас багатопартійні.

Однак, найбільше для "зеленого перевороту" зробив паливний міністр першого уряду "зеленої" влади Олексій Оржель – професійний лобіст. Багато років він очолював Українську асоціацію відновлювальної енергетики. Він потужно лобіював інтереси "зеленого" бізнесу і в часи Януковича, і в часи майданівської влади (коли очолював енергетичний сектор "Офісу ефективного регулювання" (BRDO) Гончарука, який позиціонувався, як реформаторський, і перед яким були відкриті двері всіх міністерств).

А хіба погано бути лобістом модної енергетики з відновлювальних джерел? Диявол, як то кажуть, в деталях.

Виважена і збалансована "зелена" політика – це гуд? У нас "зелені" в енергетику вломилися, як слон в крамницю кришталю. Крамниці – капець, хоча слон, як то кажуть, не винний.

Винні посадовці, що це допустили. Зокрема, найбільшу відповідальність несе міністр Оржель, зокрема за те, що розвиток "зеленої генерації" у нас пішов з такими перекосами, що західний вектор раптом виявився східним – російським.

Що я маю на увазі: європейський досвід радив нам розвивати в промислових масштабах вітрову енергетику, а сонячну, як малу – дахову.

Особливо такий вибір був важливий для нас, як для країни з великими атомними потужностями. Бо весь світ знає, що велика зелена генерація, особливо "сонячна", не сумісна з атомною, а "дружить" з тепловою (вдень і влітку сонце – вночі і взимку газ та вугілля).

Саме тому атомна Франція, де сонця значно більше, ніж в Україні, розвиває виключно велику вітрову генерацію. А в атомній і малосонячній Україні раптом, як гриби після дощу, почали рости великі сонячні потужності... Де логіка? Повірте, бізнес в таке би не вкладався, аби держава не стимулювала найвищими в Європі "зеленими тарифами" – майже однаковими для сонця і вітру, але з вітряками більше клопоту...

Те, що у нас шкідливий "перекос", стало чітко зрозуміло професіоналам в 2019 році. І навіть здавалося би добре, що уряд на той час очолив Гончарук, а міністерство Оржель, які чудово усвідомлювали всі загрози...

Однак, уряд Гончарука замість того, щоб виправити перекос – стимулювати "зелених" інвесторів вибирати вітер, навпаки стимулювали вибух будівництва нових сонячних потужностей.

"Зеленим урядом" був створений "зелений коридор" на отримання дозвільних документів для всіх "зелених" клієнтів Оржеля. Нагадаю, Оржель прийшов в мінпалив з голови Української асоціації відновлювальної енергетики, яка була заточена на інтереси власників великих сонячних потужностей.

Лише за грудень 2019 року влада наштампувала "зелений тариф" на промислові сонячні потужності в 1 ГВт – це порівняльно з потужністю одного великого ядерного енергоблоку, також було видано підприємствам ліцензій на здійснення сонячної генерації, ще на таку саму потужність ("зелений тариф" останні підприємства отримували вже в 2020 році, але з коефіцієнтом 19-го, який був вищим).

Цікаво, що в 2020 році половина "введених в експлуатацію" в попередньому році потужностей...не генерували.

А все тому, що той бум був схемою. Половина потужностей будувалися лише на папері. З однієї причини – "застовпити" за собою високий "зелений тариф" 2019 того року в 15 євроцентів.

Найгірше в цій схемі те, що вона стимулювала вибух реального будівництва великих потужностей сонячних СЕС. Адже стримуючим фактором для будівництва великих СЕС є їх вартість. Грубо кажучи: потужність один мегават коштує один мільйон доларів!!!

Однак, якщо ви маєте входи/виходи до владних кабінетів, і зробили всі дозвільні папери і навіть отримали "зелений тариф", спонсора-партнера знайти не важко. Адже це мега-вигідний та позбавлений ризиків бізнес-проект.

А тепер головне питання. Схема "зелених в квадраті" – це був лише бізнес? Чи Україну свідомо направили по шляху енергозалежності від Росії? Адже, повторюю: великі сонячні потужності забирають "хліб" у "атомки". Якщо атомні енергоблоки виключити, їх потім не включиш. А за літом йде зима...сонячна енергія перестає фонтанувати і в України не лишається іншого вибору, ніж переходити на російську атомну енергію, російський газ і вугілля для наших тес і тец.

Це така була мета "зеленого переламу" Оржеля/ Гончарука?

Схема Льовочкіна

Також, нагадаю, зовсім не в прозахідному векторі було багато інших рішень уряду наче прозахідного реформатора Гончарука. Нагадаю, Україна тоді відкрила давно закритий шлюз – імпорт електроенергії з Росії (хоча енергодефіциту не було).

Саме Оржелем був знятий з посади ефективний очільник "Енергоатому" Недашківський, і "атомка" була віддана для знищення Андрію Деркачу, проти якого США ввели санкції, як проти російського агента. Ніхто не тягнув Оржеля за язик, коли він заявляв, що українська енергетична стратегія полягає в значному зменшенні частки власної атомної генерації, і одночасно виголошував, що Україна зацікавлена в імпорті електроенергії з нової Білоруської АЕС, побудованої "Росатомом".

Тобто, виходить, що уряд Гончарука, який позиціонував себе, як уряд європейських реформаторів, просто здав нашу електроенергетику Росії.

Насправді, цього слід було чекати, адже паливний міністр Оржель завжди відкидав тінь... Льовочкіна. Того самого, з першої п'ятірки виборчого списку партії Медведчука. Зауважу, ідейно Льовочкін за російську імперію з західним обличчям. В Україні цей тип "рускоміровцев" особливо шкідливий, бо маскується під західних реформаторів...

А тепер я доведу зв'язок Оржеля і Львочкіна.

Як я писала вище, в часи уряду Гончарука був створений "зелений коридор" отримання дозвільних документів для клієнтів Оржеля – учасників Української асоціації відновлювальної енергетики (УАВЕ).

Ця Асоціація була утворена в часи Януковича. Тоді тема "зеленого тарифу" була визначена владою, як перспективна для прокручування корупційних схем. У "ригів" була субординація і порядок: вітер віддали Ахметову, сонце – Клюєву, а гідро – Льовочкіну. Можете згадати нацпроект сумнозвісного Каськіва щодо малих ГЕС в Карпатських горах, оце – воно. А пам'ятаєте, як ця тема обурила екологів та суспільство? З ними треба було працювати. Саме тому Льовочкін створює Асоціацію і бере на роботу Оржеля...

Слідів Льовочкіна в Асоціації залишилося безліч. Зокрема, учасниками Асоціації є цілий перелік малих ГЕС, де серед засновників сестра Льовочкіна. А також одним з головних спікерів організації є Сергій Євтушенко - права рука Каськіва часів нацпроектів. Євтушенко очолював Державне агентство управління національними проектами і виконував вказівки Каськіва. А це давно не секрет, що держагенство, його схеми, сам Каськів були повністю під Льовочкіним... отже, і Євтушенко також.

Зараз Євтушенко у "зеленому бізнесі" разом з Василем Хмельницьким. Цілий перелік їх фірм отримав ліцензії та "зелені тарифи" на величезні сонячні електростанції. При чому документи робилися в останні дні 2019 року. Ледь встигли до пониження "зеленого тарифу"… Зверніть увагу, спочатку Євтушенка називали лише менеджером Хмельницького. Потім про нього почали писати, як про партнера 50 на 50. Певно виріс він тому, що отримав потужного лобіста у владі в персоні Оржеля.

Взагалі все міністерство Оржеля було орієнтовано виключно на лобізм "зеленої енергетики" і пов'язаних з нею генерацій. Наприклад, у Оржеля не було заступника, що відповідав за атомний напрямок, зате був вугільний заступник. Все логічно: "сонячна енергетика" потребує балансування "тепловою".

Саме тому "зеленим" лобістом також став Ахметов, який у 2019 році також додав до "перекосу" – збудував дві найбільші сонячні електростанції в країні. Також Ахметов політично підсилив позиції Оржеля і мега допоміг "рускоміровцам" підступно направити українську енергетику в напрямку Росії.

Зокрема, першим заступником Оржеля був призначений такий собі Шубін, що всі попередні роки відповідав за "альтернативну енергетику" в ДТЕК Ахметова.

Цікаво, що частину родинних доходів Оржель отримує від іншого менеджера Ахметова – Івана Плачкова. В декларації Оржеля зазначене володіння акціями "Київенергоремонта", де Плачков мажоритарний власник. Плачков також є активним публічним лобістом "зеленої енергетики" в комплекті з "тепловою".

Отож, "зелений переворот" енергетики країни в сторону енергозалежності від Рашки відбувся за підтримки ваговиків Ахметова з Львочкіним...

І це тепер відкрите питання – як рятуватися? "Зелень в квадраті" – це гірше, ніж "Росукренерго".

До речі, зауважте, за "Росукренерго" стояли Путін з Фірташем, Бойком та Льовочкіним.

Батьки-прародителі нинішньої енергетичної "зеленої" кризи, виходить, ті самі. Навіть згаданий вище спонсор сім'ї Оржелів – ахметівець Плачков – був паливним міністром, який підписував схему "Росукренерго"...

P.S. Я тут свідомо не писала про фінансовий бік справи і тарифи. В наступній частині про надприбутки і злидні схеми "зелень в квадраті".