Мова - друг русского человека

Намагаюсь не підтримувати мовні срачі. Все таки людина вимірюється не мовою, а ступенем своєї адекватності. 

Адекватним є відповідати співрозмовнику його мовою, тим більше якщо ця мова державна, а ти - продавець. 

Адекватним є пізнавати щось нове, наприклад слово "тістечко".

Загалом, адекватним є не сприймати бажання українців отримувати послугу українською як наступ на бажання інших українців розмовляти російською. Суперадекватність - поставитись до цього приязно, підтримати, бачити у цьому не так зване нав'язування, а можливість зробити когось більш щасливим і задоволеним.

Адекватно не бикувати типу Дніпро, Харків чи Мухосранськ "всегда был русским городом", а з пошаною ставитися до бажання своїх співгородян говорити українською,і допомагати їм в цьому. Тому що бути неадекватом це зле. 

Тим більше, що історично ніяких русских городов в Україні немає, за виключенням можливо старообрядського Вилкового на Одещині, і деяких вкраплень на Луганщині.

Українські міста в Росії є. А російських в Україні - немає. Є угорські, є болгарське. А все що звично зветься російським це - імперське. І от там як раз нав'язування відбувалося по повній. 

Так що шановні так звані російськомовні (терпіти не можу цей штучний термін) - теж не влазьте у мовні срачі. Будьте адекватними.