КЛАСНІ ЧИНИ НЕ ДЛЯ ГЕНЕРАЛІВ, А ДЛЯ ПРОСТИХ ПРОКУРОРІВ

Скасування класних чинів і форменого одягу в прокуратурі в результаті її реформування було реакцією на необхідність зробити прокуратуру більш цивільною, позбавленою елементів якоїсь відомчої відокремленості з нотками «мілітарності». Але це було помилковим і поспішним рішенням, поверхневим поглядом на суть питання. Наявність класних чинів – це давня традиція державної служби, яка була адаптована з прикладів європейських держав. Класний чин і формений одяг не були винаходом, створеним тільки для прокурорів, а були колись частиною всієї системи державної служби.

Протягом тривалого часу класний чин був однією з особливостей організації державної служби. Виникнення класних чинів відноситься до періоду формування централізованої держави, де в умовах відсутності сформованої структури посад і державних установ вони були, по суті, єдиним способом вираження визнання заслуг тієї чи іншої особи. Дана обставина є принципово важливою для розуміння природи класного чину, який виражає собою не тільки знак громадянської гідності, встановлений законом, але вважається заслуженою нагородою, що дарується державною владою тим, хто справно і чесно служить державним інтересам, суспільству та людині, – нагородою, яка крім іншого стимулює до благого змагання й почуття честі у прокурорів.

Опитування прокурорів демонструють, що 41% з опитаних вважають, що класний чин є маркером кар’єри прокурора, хоча і менш значущим, ніж заняття адміністративної чи більш високої посади. А кар’єра для прокурорів виступає значущим мотиваційним фактором, але найбільш сильний вплив на мотивацію професійної діяльності надає службова, а не професійна кар’єра. Разом з тим для 29% опитаних класний чин виступає показником професіоналізму прокурора. Очевидно, що вони прямо пов’язують рівень професіоналізму не тільки з накопиченим стажем, а й можливим порядком присвоєння класного чину за результатами оцінки професійних знань шляхом складання кваліфікаційного іспиту або атестації. Незважаючи на те, що в минулому доплата за класний чин прокурора була не настільки значна, 25% опитаних вказали, що присвоєння чергового класного чину є хорошим стимулом, тобто частина прокурорів розглядає класний чин як спосіб підвищення матеріальної винагороди.

На даний час при впровадженні інституційних нововведень в роботі прокуратури України необхідно глибоко вивчати зміни, що відбуваються в мотиваційно-ціннісній сфері прокурорів, їхньому ставленні до різних аспектів проходження служби й враховувати ці особливості в практиці управління кадровими процесами.

Присвоєння класного чину на основі кваліфікаційного іспиту або атестації виконує функцію морального й матеріального стимулу, підвищення авторитету прокурора та престижу його служби як виду діяльності. На сьогодні кожен громадянин, незалежно від статі, національності, політичних переконань тощо може претендувати на вступ в систему органів прокуратури України. І хоча сучасна система конкурсного відбору на посади в прокуратуру базується на принципах компетентності та професіоналізму, у суспільстві й наукових колах продовжують точитися дискусії про недостатній рівень підготовки апарату державної служби. Класні чини, що присвоюються на основі прозорої моделі, сприятимуть підвищенню прокурором свого професіоналізму.

Особисті заслуги, здібності, знання і досвід прокурорів, яким присвоюються класні чини, ступінь їх кваліфікації та наявність спеціальної освіти завжди вважалися основою для їх подальшого просування по службі. Введення класних чинів має на меті подальше зміцнення службової дисципліни прокурора, підвищення авторитету прокуратури.

Класний чин проявляє спеціальну кваліфікацію прокурора, його посаду, положення і стаж, його авторитет як службовця. Він також особливо наголошує на необхідності точної регламентації порядку проходження служби, відповідності між класним чином прокурора й адміністративною посадою, яку він обіймає.

Певною мірою класний чин дозволяє судити не тільки про відповідний ступінь і рівень професійної підготовленості прокурора, але й про особисту відповідальність і умови виконуваної роботи, відповідність кваліфікаційним вимогам.

Класний чин може присвоюватися або в перший, або в черговий раз. Прокурор буде отримувати його персонально після здачі обов’язкового кваліфікаційного іспиту або атестації, на яких перевіряється його рівень підготовки.

Присвоєння класного чину за результатами кваліфікаційного іспиту або атестації і присвоєння класного чину виключно за вислугу років не одне і те ж. В останньому випадку привласнення класного чину буде відбуватися виключно після закінчення встановленого терміну служби прокурора. Класний чин за вислугу років буде заохочувати прокурора.

Трудове законодавство України дозволяє роботодавцю заохочувати працівників за сумлінну, ефективну працю, при цьому перелік заходів заохочення не є вичерпним. Отже, заохочення – це визнання сумлінності та ефективності виконання працівником своїх посадових обов’язків, шляхом надання різноманітних переваг матеріального та морального характеру. Але дійсне заохочення прокурора в просуванні по службі на сьогоднішній день передбачає перехід до прокуратури вищого рівня та заняття адміністративних посад. Цими засобами можна заохотити не всіх прокурорів за сумлінну, ефективну працю, оскільки вони обмежені штатними цифрами посад, та й не кожен прокурор бажає таких форм заохочення. Чудовою підмогою для заохочення таких прокурорів є введення системи класних чинів.

Підвищення ефективності діяльності прокурора, пов’язаної з високим його професіоналізмом, творчим підходом до вирішення службових питань буде особливою відзнакою службової діяльності прокурора.

Побудова й функціонування системи прокуратури передбачає нормативне закріплення єдиного підходу до організації її роботи. А тому застосування заходів заохочення має ґрунтуватися на нормативно-правовому акті, у межах наданої керівникам повноважень і в установленому порядку, що є основною вимогою законності.

Присвоєння або підвищення на один щабель вище класного чину має на увазі не тільки моральне визнання заслуг прокурора, але й надання додаткової постійної компенсації матеріального характеру, а також виступає показником професійної придатності прокурора.

Зворотною стороною заохочення є можливість карального позбавлення класного чину. Згідно зі ст. 54 Кримінального кодексу України «Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу» засуджена за тяжкий чи особливо тяжкий злочин особа, яка має військове, спеціальне звання, ранг, чин або кваліфікаційний клас, може бути позбавлена за вироком суду цього звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу. У тому випадку, якщо прокурор вчинить тяжкий або особливо тяжкий злочин, він може бути позбавлений класного чину в якості додаткового покарання за злочин. За своїм змістом позбавлення класного чину полягає в анулюванні юридично закріплених заслуг обвинувачуваного перед суспільством і державою. Разом з позбавленням чину засуджений позбавляється тих пільг та інших переваг, які пов’язані з ним. Такий порядок обумовлює не тільки моральний осуд обвинувачуваного, а й інші негативні наслідки. Це робить зазначене покарання досить суворим і репресивним, що носить яскраво виражений каральний відтінок. Чинне законодавство не зобов’язує суд дослідити питання про підстави присвоєння класного чину. Більш того, законодавство не містить положень, що регулюють порядок відновлення громадянина в класному чині в разі скасування вироку суду за реабілітуючими підставами або скасування (зміни) вироку суду в частині позбавлення класного чину.

Вважаю, що прокурор, який звільняється з підстави, передбаченої п. 5 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру», тобто через набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо нього, автоматично має позбавлятися класного чину в день звільнення. Однак, маю думку, що позбавлення класного чина в якості міри покарання повинно застосовуватись щодо тих прокурорів, які були звільнені через подання заяви про звільнення з посади за власним бажанням, неможливість подальшого перебування на тимчасово вакантній посаді або через ліквідацію чи реорганізацію органу прокуратури, у якому прокурор обіймав посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури, до засудження їх судом. Проте треба вирішити ще питання, чи може прокурор бути позбавлений класного чину, якщо останній був присвоєним за результатами кваліфікаційного іспиту або атестації, тобто має кваліфікаційний характер? Що ж до класних чинів, присвоєних за вислугою років, то тут питань виникати не повинно.

Насамкінець треба наголосити, що оновлена прокуратура може використовувати такий механізм, перевірений часом і досвідом багатьох країн, як система класних чинів. Він є необхідним для розбудови кадрового потенціалу сучасної прокуратури, ефективним засобом заохочення прокурорів, важливою складовою в мотиваційно-ціннісній сфері прокурорів, проходження служби, практиці управління кадровими процесами.