Про "відновлення справи за Томос"

Суддя Шевченківського суду за поданням "юристки УПЦ КП" зобов‘язав ДБР "відновити справу про Томос".

Жодних юридичних перспектив ця справа не має - як і всі понад півсотні позовів, які за цей час напродукувала Пушкінська проти ПЦУ. Але тим, хто стоїть за цим рішенням, потрібен привід, щоби "робити шум".

А хто за цим стоїть - можна зробити висновок з цікавих даних про людину, яка рішення ухвалила.

" У 2008 році Віталія Циктіча призначили у Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області в межах п’ятирічного строку. За президентства Януковича, а саме в 2012-му, Віталія Михайловича перевелиУказом Президента у Шевченківський районний суд Києва. Також на п’ять років. Згодом Верховна Рада переобрала його на необмежений термін.

Суддя відомий тим, що притягував до відповідальності учасників масових акцій протесту в часи Євромайдану.

...

Незважаючи на подібні рішення, Віталій Миколайович у своїх деклараціях доброчесності поставив мітку "підтверджую" біля пунктів 17 та 19 про те, що:

він не ухвалював рішення, які передбачені Законом "Про відновлення довіри до судової системи в Україні";

до нього не застосовуються заборони, передбачені Законом "Про очищення влади.

Однак це, м’яко кажучи, неправда. Він ухвалював указані рішення і підпадає під заборони, передбачені ЗУ "Про очищення влади". Тобто він мав би бути люстрований із забороною на 10 років обіймати будь-яку посаду в державному органі.

...

Протягом цього часу суддя декларував переважно власну суддівську винагороду, яку ділить з дружиною Надією Циктіч. Вона є громадянкою Росії та у 2017 році отримала виплат від Пенсійного фонду РФ на 92 813 грн. У 2018 виплати в Росії підвищили і за підсумками року дружина судді отримала аж на 1 310 більше, тобто 94 123 грн."