Хвороба нашого суспільства

Останніми днями в партії Голос модно робити публічні заяви, тож я також хочу зробити публічну заяву як виборець Голосу.

Нещодавно я писав про класичні вади українського політикуму: недостойним людям дуже легко зібратися разом, бо вони збираються не за цінностями, а за інтересами. А достойним людям дуже важко зібратися разом, бо вони збираються за цінностями, і будь-які розбіжності у цінностях трактуються як привід для розходження. Тому недостойні люди завжди згуртовані, а достойні розпорошені й атомізовані.

Я п'ять років був свідком, учасником (а часом і модератором) багатьох невдалих спроб достойних людей зібратися разом. Близькі друзі знають, як я стомився від того. І тепер, коли нарешті у достойних людей є фракція у парламенті (чого не було у минулому скликанні), я як виборець не готовий мовчки спостерігати за тим безладом, який відбувається.

Причина всіх подій полягає не в тому, що хтось не так проголосував, а хтось щось не те сказав. Причина полягає не в тому, що статут партії має недоліки. Причина полягає не в тому, що хтось когось не підтримав, а натомість підтримав щось не те. Це все нескладно виправити. Це дрібнота, наслідки.

Причина насамперед полягає в тому, що люди не вміють одне з одним розмовляти. Розмовляти про цінності, про стратегію, про плани дій, про червоні лінії, про цілі та інструменти.

Ця хвороба нашого суспільства характерна для сімейних і ділових відносин, для політиків та сусідів. Для всіх сфер життя.

Але в політиці вона загрозливіша і впливатиме на більшу кількість людей. Врешті -- на всіх громадян і громадянок України, бо щось важливе хороше не буде зроблено, а щось погане буде зроблено через те, що люди не вміють розмовляти.

Так що, шановні пані і панове, покажіть приклад. Зачиніть за собою двері і за зачиненими дверима говоріть між собою, аж поки не зрозумієте одне одного і не домовитеся. Громадянське суспільство готове вам надати допомогу медіацією.

Врешті, я як виборець не давав вам мандату на те, що зараз відбувається. Я голосував не за це.