ЗРАДНИКИ УКРАЇНИ МАЮТЬ БУТИ ПОКАРАНІ

Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо невідворотності покарання за окремі злочини проти основ національної безпеки, громадської безпеки та корупційні злочини» від 07.10.2014 № 1689-VII, зважаючи на міжнародну судову практику європейських країн,  до вітчизняного кримінального процесуального законодавства було запроваджено інститут спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження. Такі інститути введено з метою забезпечення принципу невідворотності покарання у випадках, коли підозрюваний/обвинувачений, знаходячись поза межами України, переховується від органів слідства та суду, ухиляючись від кримінальної відповідальності, та задля підвищення ефективності розслідування окремих злочинів проти основ національної безпеки України та громадської безпеки, а також забезпечення конфіскації майна за їх вчинення.

Однак, практика застосування «спеціального досудового розслідування» та «спеціального судового провадження» засвідчила наявність норм кримінального процесуального законодавства, які певною мірою перешкоджають у забезпеченні невідворотності покарання осіб, які вчинили кримінальне правопорушення та переховуються поза межами України чи на тимчасово окупованій території України.

Так, КПК України передбачає обов’язкове оголошення особи у міжнародний розшук для початку здійснення спеціального досудового розслідування чи судового провадження, застосування запобіжного заходу у питаннях екстрадиції.

З незалежних від органів досудового розслідування України обставин Інтерпол відмовляє у задоволенні запитів про оголошення у міжнародний розшук осіб, мотивуючи здебільшого такі свої рішення наявністю ознак політичного переслідування.

Суди, у свою чергу, пов’язують оголошення у міжнародний розшук не з моментом винесення постанови про розшук, а з моментом виставлення Інтерполом «червоної карти» та, як наслідок, відмовляють у задоволенні клопотань про здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження, посилаючись на недоведеність обставин оголошення підозрюваного, обвинуваченого у міжнародний розшук.

Зазначені проблемні питання вирішуються зареєстрованим мною Проєктом Закону «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення окремих положень у зв'язку із здійсненням спеціального досудового розслідування» (реєстр. № 2164).

Наразі, законопроєкт прийнято парламентом у першому читанні та підготовлено Підкомітетом з питань діяльності органів прокуратури до розгляду у другому читанні. Підкомітетом опрацьовано 275 поправок суб’єктів законодавчої ініціативи та запропоновано пропозиції Підкомітету. Сьогодні Комітетом

Сьогодні узгоджена редакція проєкту Закону підтримана абсолютною більшістю голосів членів Комітету на його засіданні та передбачає, що:

-  у випадку неможливості вручення повістки особі, яка перебуває на тимчасово окупованій території України чи території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, така повістка публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. Особа вважається належним чином повідомленою про виклик з моменту опублікування повістки у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора;

-  підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження є ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук та/або який виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором;

-  клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно вищезазначеної особи може розглядатись за її відсутності, при обранні запобіжного заходу для такої особи  розмір застави не визначається, строк дії ухвали та строк тримання під вартою в ухвалі слідчого судді не зазначаються;

-  слідчий, прокурор має право оголосити розшук підозрюваного, якщо під час досудового розслідування його місцезнаходження невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з’являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення;

-  спеціальне досудове розслідування та спеціальне судове провадження здійснюється на підставі ухвали слідчого судді стосовно низки злочинів, передбачених частиною 2 статті 2971 КПК України. Зокрема, з поміж інших кримінальних правопорушень, частину статті доповнено ст. 408 «Дезертирство»;

-  відомості щодо підозрюваного, стосовно якого слідчим суддею постановлено ухвалу про здійснення спеціального досудового розслідування, невідкладно, але не пізніше 24 годин після постановлення ухвали, вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань та публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора;

-  судовий розгляд може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (крім неповнолітнього), якщо він переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, у тому числі на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором та/або оголошений у міжнародний розшук.

Прийняття цього проєкту Закону є надзвичайно важливим та необхідним.

Слід наголосити, що починаючи з 2014 року правоохоронними органами здійснюється досудове розслідування майже у 11 000 кримінальних провадженнях стосовно близько 15000 осіб, за ознаками злочину, передбаченого ст. 408 КК України. Напрацьований законопроєкт забезпечить невідворотність відповідальності та покарання не лише злочинцям, які вчиняли кримінальні правопорушення на Майдані, а й, що важливо, вчиняли воєнні злочини і втекли від українського правосуддя.

Вважаю, що Держава заслуговує та має покарати тих осіб, кому створила належні умови для життя та розвитку, дала освіту, виховання і можливість стати особистістю, а вони, у свою чергу, її зрадили, вчинили злочини проти рідної країни та українських громадян і перейшли на сторону ворога.

Зрадники України мають бути покарані!