Все буде "Галичина"
Сьогодні в Києві пройшов марш на честь річниці створення 14-ї гренадерської дивізії військ СС «Галичина». Я спеціально не відкидаю тут абревіатуру "СС", тому що слів з пісні, як то кажуть, не викинеш. Різноманітні ліволіберали, соціялісти і безрідні спадкоємці Комуністичної партії (більшовиків) України, як могли, лякали населення країни мирною ходою по одній з вулиць столиці.
У політиці я давно, а в політичній журналістиці - дуже давно. Так от, я прекрасно пам'ятаю, якими просто пекельними криками і скандалами супроводжувалися перші масові ходи на честь Української повстанської армії в середині 2000-х років. Тоді перекривали весь центр Києва, комуністи і соціялісти (так, тоді ліві були реальною політичною силою, прикиньте) кричали про відродження фашизму і т. д. І що? І нічого. Зараз "фашистським вітанням ОУН" нас вітає не тільки українська армія, а й президенти інших країн під час офіційних візитів в Україну. Не вірите - подивіться відео зустрічей глав держав Зеленським у Маріїнському парку - червона доріжка, почесна варта та вітання "Слава Україні!".
Про "жахи фашизму, що піднімає голову в Україні", заявили не тільки відверті українофоби (що не дивно), але і такий світоч національної боротьби, як депутат від "Європейської солідарності" Володимир В'ятрович.
Моє ставлення до "Галичини" дуже просте. На момент створення дивізії українці вже були "облагодетельствованы" радянською владою по повній програмі - перший Голодомор Троцького (1921-1923 рр), другий Голодомор Сталіна, Молотова, Косіора, Чубаря і Хатаєвича (1932-1933 рр), колективізація, масові розстріли. І коли прийшла німецька армія, яка обіцяла звільнити українців з-під більшовицького ярма, багато українців повернули свої багнети проти рад під прапором Німеччини. Що, втім, абсолютно не скасовує того факту, що боролися вони саме за свою землю, за свою Україну. До речі, частина бійців "Галичини", зрозумівши, що Гітлер зовсім не прагне до звільнення України, перейшли до лав УПА, воюючи проти більшовиків і нацистів одночасно.
Історія "Галичини" - це трагічна історія українців, змушених лавірувати між двома злочинними і кривавими режимами XX століття - режимами Сталіна і Гітлера. Однак, як у випадку з УПА, так і у випадку з "Галичиною" українці цих формувань вибрали не служіння цим режимам, а боротьбу за свою благословенну землю. Ну а що стосується гнівних висловлювань деяких "проєвропейських" політиків в парламенті, то варто їм нагадати, що в Естонії щорічно проходять збори ветеранів 20-ї гренадерської естонської дивізії, а в Латвії щороку навесні на вулиці столиці виходять ветерани Латвійського добровольчого легіону. І якщо вам вже зовсім відбило пам'ять ваше прагнення до "європейської солідарності", то нагадаю, що і Естонія, і Латвія - країни Європейського союзу і НАТО.