Найдавніша національна традиція

Культ власних пращурів. Відвідання предківських могил. В різних регіонах країни це свято зветься по-різному: проводи, гробки, могилки, радуниця. Але сенс традиції всюди тотожній. Нащадки приходять на кладовища, де спочивають їх пращури. Живі члени родини ділять з мертвими їжу і радість приходу весни. Це свято збирає на предківських могилах нащадків з різних гілок роду. Це єдиний день, коли весь рід (живі й мертві) збирається в одному місці. Дво-, три- й чотириюрідні родичі щороку бачаться саме в цього дня. Пам'ять про предків єднає роди, а традиція єднає ці роди в націю. Це той зв'язок, який ніколи не назвеш уявним. Проводи - не штучний, а саме природний день національного єднання.
📷 На фото - справжня могила Миколи Міхновського на Байковому кладовищі. Її відвідують не тільки українські націоналісти. Щороку тут бувають і родичі Миколи Івановича.
Що гнітить - засилля китайського квіткоподібного мотлоху на кладовищах.
Мало ковіду - так ще тягнуть на кладовища ядовитий китайський мотлох, що стікає потім з дощами у землю України.
Жаль, ці ковіди-шмовіди завадили прибути в Україну саме в цю пору.