Про це не можна мовчати

Мене звати Катерина Павліченко. Я заступниця міністра внутрішніх справ.

Це велкам-пост в блозі, тому вирішила розповісти, для чого я починаю його вести і які теми буду піднімати. Якщо в декількох словах: буду говорити про ґендерну рівність (і нерівність), протидію торгівлі людьми і домашньому насильству і, звісно, захист дітей. 

Чому саме ці теми? По-перше, це напрямки, якими я опікуюсь в МВС, по-друге - вони вкрай актуальні для нашого з вами сьогодення.

На превеликий жаль, багато проблем, пов’язаних з цими темами, виходять із досі існуючих стереотипів в нашому суспільстві. 

Візьмемо домашнє насильство. 

Можливо ви скажете, що це вас не стосується. Проте затримайтесь на хвилинку. Пригадайте. Чи дійсно ця тема вам незнайома? Ще раз уповільніться. Задумайтеся. Можливо це відбувалось не особисто з вами, а з вашими знайомими? Колегою? Сусідами?

А як реагують в таких ситуаціях інші? Завжди звертаються по допомогу? Чи відмахуються «моя хата зкраю», «б’є - значить любить»? Чому відбувається саме так?

Або ґендерна рівність. Вона, до речі, стосується не тільки жінок, але й чоловіків. Адже ґендерна рівність це про можливість реалізувати себе, про умови, які задовільнять потреби жінок і чоловіків в однаковій мірі, і про те, що це має стати невід’ємною складовою реалізації будь-яких ініціатив. Дійсно, наша держава робить рішучі кроки у подоланні нерівності жінок і чоловіків, проте попереду багато роботи. Та якість такої роботи залежить не тільки від державних інституцій, але і від кожного і кожної з нас. 

Протидія торгівлі людьми. За оцінками Міжнародної організації з міграції, майже 50 тисяч українців постраждали від торгівлі людьми протягом трьох років, з 2017 по 2019. І на фоні пандемії COVID-2019 ця проблема тільки загострюється. Тому дуже важливо посилити діалог з суспільством задля того, щоб а) підвищити обізнаність людей, допомогти їм зробити пошук роботи безпечним; б)«перекрити кисень» торгівцям людьми.

І  кожна з цих проблем зачіпає дітей. Як? Діти, які стали свідками насильства, є і постраждалими від цього явища. Ґендерна нерівність сьогодні – не дозволяє створити інклюзивне і рівне середовище для наших дітей в майбутньому. Діти, батьки яких постраждали від торгівлі людьми, страждають разом з ними - адже вони переживають величезний стрес і хвилювання за рідних людей. Разом з тим, для дітей існує безліч загроз в умовах сучасного світу - булінг (який перебрався і в кіберпростір), сталкінг…

В цьому блозі я буду розповідати вам про шлях, який ми вже подолали та той, який нам ще доведеться подужати в цих питаннях, історії тих хто страждає і бореться, про тих хто захищає і допомагає, про роботу поліції, про наші перемоги і навіть про наші поразки. 

Моя мета – донести важливість цих проблем до суспільства, а також розповісти про те, як захиститись, та як діяти в таких випадках.

На всі ці теми ми будемо говорити з вами поступово. Вони нелегкі, і це завжди про біль, страждання і травми. Проте всі ці проблеми можливо подолати, але лише в синергії з суспільством. Саме тому починаю вести цей блог – щоб відкрити діалог та почути ваші думки.

Якщо ж щось з вищеперерахованого вам знайоме і стосується вас, #НЕможнаМОВЧАТИ, звертайтесь на лінію 102.