9544 посетителя онлайн
126 0
Редакция Цензор.НЕТ может не разделять позицию авторов. Ответственность за материалы в разделе "Блоги" несут авторы текстов.

Історик і діти. Замальовки зі знімальних майданчиків ІІ

Історик і діти. Замальовки зі знімальних майданчиків ІІ

Протягом кількох місяців, у перерві між зйомками документального історичного кіно, продакш “Сектор правди” створював відеоролики для шкільного курсу історії проекту "Шануймося". Згодом ці відео увійшли в розробки уроків Історії України для вчителів.

На майданчику працювали одночасно дорослий спікер і п’ять - шість учнів віком 11-12 років. Ніхто маленьких акторів зі спікерами наперед не знайомив, тому було цікаво спостерігати, як вони знаходять спільну мову. Ми писали звук на майданчику й часто сміялись, дивуючись, як дорослим досить знаним у своїй сфері людям вдається витримати шквал інколи дахозносних дитячих запитань. Трошки засоромлені й скуті на початку зйомки, у кінці діти не хотіли відпускати своїх дорослих співбесідників, намагались продовжити спілкування, запрошували “в гості” у ліцей.

Рекордна кількість запитань випала на долю Кирила Галушка - історика, блогера, літератора. І не дивно, бо хто ще, крім координатора проекту “Likбез. Історичний Фронт”, міг цікаво і зрозуміло розповісти дітям про хитросплетіння політичних інтриг між Мазепою та Петром І.

Учні ліцею захоплено відкривали для себе Історію України у незвичному форматі відеозйомки, а пан Кирило відкривав для себе реальне майбутнє України. Теж захопливо. Так він про це й розповів.

"ШАНУЙМОСЯ". Я ТАКОЖ БЕРУ У ЦЬОМУ УЧАСТЬ. Про Мазепу. У дітей, звісно, трохи офіційні обличчя, але ми там і перед тим, і потім непогано поговорили. Але коли "офіційна частина", вони роблять "офіційні обличчя". Насправді усе було набагато веселіше. Там у кінці я вимахую руками, але то я вже відповідаю на усі дитячі питання, - про що вже писалося. І як там з мушкету стріляти. Але не усе втрапило у кадр.)))

МІСТО ПЕРЕЯСЛАВ, проект відеоуроків для школи "Шануймося". Ідея Тетяни Сосновської, режисер Марія Яремчук. Беруть участь Жадан, Компанійченко, ветерани АТО та інші цікаві люди, які на пленері щось розповідають про історію України.

Мені сказали:

- Ви зосередьтесь, згадайте свій текст лекції. Не лякайтеся: тут діти. 

Я, звісно, злякався. Сидять п'ять різностатевих Младенців 10-11 років. Круті панянки і хлопи. Текстів я для лекцій не писав ніколи. 

Кажу:

- Дайте  мені перед зйомкою дві хвилини попрацювати з аудиторією... А, до речі, про що лекція? (жарт)

Пані режисерка каже: про Мазепу.

- Гут, поїхали.... Хоча я можу про Мазепу і за 2 хвилини...

Тому ми відбули 7 хвилин відео, і далі я відповів на усі питання аудиторії. А вони цікаві.

А потім у нас була така , окрема від кіна лекція, згідно запитів аудиторії. Але про це завтра. Ми окремо пішли, і під виглядом лекції на камеру, вимахуючи на собор, я відповідав на запитання аудиторії, у варіантах від відкриття Америки до функціонування мушкету. Кіношникам своє робить. а мені своє...

Дякую за проект, а батькам - за дітей. 

ЛІКБЕЗ І ДІТИ (продовження Дітей Переяслава).

Діалог з 10-11-річними.

Діти є масовкою для зйомок.

Я ж дітолюб. Беру дві хвилини, аби аудитоорія була дружня.

За дві хвилини - вона дружня і  посміхається. Я їм сказав, що не я їх юзаю, а вони мене. Я у них тіпа на роботі. Це розслаблює дітей та надихає декого з дорослих.

(Відбувається 7 хв про Мазепу). Далі діти рулять. П'ять людей. І це найкраще.

- А у Мазепи батько був? А мати?

- Життєвий досвід мені каже, що, якщо хтось народився, то були батько й мати. Питання?

- Батько?

- Степан.

- Мати? Брати, сестри?

Відповів.

- А чого росіяни напали на шведів?

- Їм треба було вихід до Балтійського моря.

- А нащо?

Це філософське питання. Я не знаю.

- А ми сьогодні на попередніх зйомках бачили дядьку з Міністерства ветеранів, але в нього не було двох кистей рук. Він - герой України.

- Так.

- Ніфігасє... Я оце запитую, при Мазепі росіяни нас зрадили, зараз нас зрадили. Що ж це за народ?

(Відповідь)

- А от у Північній та Південній Америці - одна мова, чи різні?

(Відповідь)

- А от у Полтавській битві, без пороха та артилерії, як шведи воювали? Ви оце кажете в штикову...

(Показую та пояснюю)

- Я думаю, що їм варто було б списи чи лук зі стрілами...

(Відповідь)

 Яка молодь у нас зростає?)))

P.S. від Сектора правди: після спілкування з істориками рівня Кирила Галушка (а це Lev100) молодь зросте, як мінімум, закохана в історію своєї Батьківщини.

Комментировать
Сортировать: