Не розумію Разумкова

Законопроєкт щодо олігархів (прийнятий у першому читанні), який має назву «Про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)», пропонує, що визначати таких буде РНБО України.

Із цим не погоджується спікер парламенту Дмитро Разумков: «Рада національної безпеки та оборони не може вести реєстр олігархів, оскільки він не тільки постійно змінюється, але і контактує з бізнесом. Тому потрібно створити незалежну комісію, яка визначатиме, хто є олігархом, а хто - ні…».

Цю пропозицію не можу назвати інакше, як поміняти шило на мило.

Розумію, що захищати олігархів справа не вдячна, але не можу обійти чергове несприйняття високопосадовцями конституційних гарантій захисту прав людини і громадянина. Адже маємо справу з обмеженням таких прав.

Стаття 7 Законопроєкту:

Правові наслідки включення особи до Реєстру

1. Особам, які включені до Реєстру, забороняється:

1) здійснювати внески (прямо або опосередковано через інших осіб) на підтримку політичних партій відповідно до Закону України "Про політичні партії в Україні";

2) бути покупцем (бенефіціаром покупця) у процесі приватизації об'єктів великої приватизації.

Що у проєкті, що у пропозиції Голови Верховної Ради України повністю ігноруються положення Конституції України, й це не лише моя думка. Ось що зазначається у висновку Головного науково-експертного управління ВРУ від 24.06.2021:

«… при цьому зауважимо, що повноваження Президента України визначаються виключно Конституцією України (п. 31 ч. 1 ст. 106 Конституції України), на чому неодноразово наголошував Конституційний Суд України. Так, у Рішенні від 10 квітня 2003 року № 7-рп Конституційний Суд України зазначив, що відповідно до Конституції України повноваження Президента України вичерпно визначені Конституцією України, а це унеможливлює прийняття законів, які встановлювали б інші його повноваження (п. 2 мотивувальної частини). У Рішенні Конституційного Суду України від 07 квітня 2004 року № 9-рп наголошено, що повноваження Верховної Ради України, як і повноваження Президента України, визначаються Конституцією України (пп. 4.2 п. 4 мотивувальної частини). У Рішенні Конституційного Суду України від 16 травня 2007 року № 1-рп вказано, що відповідно до п. 31 ч. 1 ст. 106 Конституції України повноваження Президента України визначаються лише Основним Законом України (п. 6 мотивувальної частини).

Аналіз положень Конституції України свідчить про те, що ні ст. 106, ні інші її приписи не уповноважують Президента України приймати, затверджувати чи «вводити в дію» своїми указами рішення, якими певні громадяни України відноситимуться до категорії тих, для кого передбачені спеціальні правові обмеження і додаткові (порівняно з іншими громадянами України) обов’язки.

Що ж стосується РНБО, то відповідно до ч. 8 ст. 107 Конституції України «компетенція та функції Ради національної безпеки і оборони України визначаються законом». Зазначені положення мають застосовуватися з урахуванням ч. 2 ст. 107, відповідно до якої «Рада національної безпеки і оборони України координує і контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони». Таким чином, відповідні повноваження, які надаються РНБО законом, повинні стосуватись саме координації і контролю діяльності органів виконавчої влади і стосуватись лише сфери національної безпеки і оборони.

Окрім цього, відповідно до ч. 1 ст. 107 Конституції України РНБО є координаційним органом «при Президентові України», а його рішення, відповідно до ч. 7 ст. 107 Конституції України, вводяться в дію відповідними указами Президента України, із чого випливає, що цей орган не може наділятись повноваженнями, якими сам Президент України не наділений.

З огляду на викладене Головне управління вважає основну ідею законопроекту і, відповідно, усі його положення в цілому сумнівними з точки зору їх відповідності ст. ст. 8, 19, 106 та 107 Конституції України».

Пропозиція Д. Разумкова щодо надання права якимось комісіям обмежувати в правах громадян ще більш не сприйнята.

Читаємо Конституцію України, друзі.

Стаття 24. Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Стаття 124. Правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.

Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.

Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Внесення особи до реєстру олігархів, що передбачає обмеження прав людини і громадянина, це юридичний спір – він має вирішуватися виключно судом.

Тому виконуйте Конституцію України, шановні народні депутати України! Пропоновані Вами варіанти розгляду питання про визнання особи «олігархом» мають ознаки неправових процедур і закладають можливості для зловживань.