Катування громадянством - 2

     У першій частині статті я розповів про те, як політики та чиновники, наплювавши на Конституцію України, сфальшували для власних потреб завідомо неконституційні «правові підстави» позбавлення людей українського громадянства. 

    Про цю злочинну діяльність читайте ТУТ.  https://censor.net/ru/b3281547

       Сьогодні назву тих, хто чинить означене дике свавілля, та способи його вчинення. 

        Основних способів два: 

1) укази президента; 

2) рішення органів влади, що реалізують державну політику в сфері громадянства, про скасування прийнятих рішень щодо оформлення набуття громадянства України.

           Відповідно, суб‘єктів злочинної діяльності теж небагато і шукати їх довго не треба: 

1) Президент України, що видає завідомо неконституційні укази про позбавлення українців громадянства; 

2) вищі службовці центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері громадянства (це Державна міграційна служба МВС України); 

3) керівники МЗС, дипломатичних представництв і консульських установ України. 

       Із указами президента все зрозуміло - тут причини позбавлення громадянства політичні. Або усунути з політичної арени противника, як у випадку Порошенко - Саакашвілі, або пропіаритися, як у випадку Зеленський - контрабандисти.

      Свого часу, як відомо, в СРСР позбавлення громадянства застосовувалося щодо так званих дисидентів. З цього приводу всі так звані демократичні країни різко критикували Радянський Союз, галас на весь світ не вщухав роками і десятиліттями, денно й нащо усі можливі «демократичні ЗМІ» терли цю тему, ганьблячи «комуністичну імперію». 

      Але в той же самий час, чого переважна більшість людей не знає, як національні законодавства «демократичних країн», так і підписані ними міжнародні договори з питань громадянства … також допускали і досі допускають позбавлення громадянства!

      Щодо так званих небажаних, «шкідливих»  для «демократичних держав» осіб … 

     Питання: чим же тоді так звані демократичні режими відрізняються від режимів тоталітарних, диктаторських, якщо вони застосовують для боротьби з власними громадянами абсолютно однакові каральні методи?! 

      Відповідь: абсолютно нічим. 

      Конституція України, як вже зазначалося в першій частині статті, повністю проігнорувала диктаторські замашки зарубіжних псевдо-демократів, та круто перевершила міжнародний рівень захисту права людини на громадянство.

     Імперативні норми частини першої статті 25 Конституції України встановили: «Громадянин України не може бути позбавлений громадянства і права змінити громадянство». 

      Це найвищий у світі стандарт і унікальний факт видатного досягнення України в гуманітарно - правовій сфері !

       Ним гордитися треба і на рівні ООН вимагати підняти до нього у всьому світі міжнародно-правовий рівень захисту права людини на громадянство ! 

       Натомість злодії при законі, якими є українські політики і чиновники, застосовують його на величезну шкоду  інтересам української  державності. 

      Та в корупційних цілях. «Нижній» рівень свавілля із позбавлення українського громадянства - це Державна міграційна служба МВС та Міністерство закордонних справ з його зарубіжними установами. У жорна цих бюрократично-корупційних млинів, щонайперше ДМС МВС, щороку попадають тисячі людей. 

     Тут «припиняють громадянство» у небачено «креативний» спосіб, передбачений явно, кричуще неконституційними положеннями закону про громадянство… Шляхом скасування рішень про оформлення набуття громадянства України ! 

     З правової точки зору це така безмежно тупа дурня та беззаконня, тупіше, дурніше і незаконніше якої важко собі уявити. Щоб у цьому переконатися, не треба навіть заглядати до Конституції. У самому ж законі про громадянство (стаття 2) зазначено: законодавство України про громадянство ґрунтується на принципі неможливості позбавлення громадянина України громадянства України. 

     Що тут незрозуміло?

     Бачать, читають, знають - і грубо порушують. Що президенти, що різні столоначальники з липкими руками.

        Українське громадянство набувається з різних підстав, у тому числі, наприклад, за територіальним походженням. Все дуже просто. Особа, що подала   заяву про набуття громадянства України і письмове зобов‘язання припинити іноземне громадянство (що є антиконституційною вимогою, до речі), реєструється громадянином України.

Все, крапка. Так званий заявочний принцип. Міграційна служба не надає громадянства, вона лише оформляє документи, які посвідчують особу та підтверджують її належність до громадянства України. 

          Але українські вусмерть народні депутати-законотворці та замовники  закону (вони ж його автори) корупціонери-шкуродери із МВС не були б самі  собою, якби під кожен найпростіший механізм не заклали бомбу сповільненої  дії. В цьому випадку - «Тимчасове посвідчення громадянина України». 

          Це щось на кшталт Довідки про звільнення з місць відбування покарання або Довідки за формою N 9, які видавалися у запльовані «демократами» комуністичні часи так званим зекам, бомжам і бічам. В світлі часи незалежності до цих маргінальних соціальний категорій «демократи» доєднали і всіх остальних членів суспільства, які з тих чи інших причин не мають паспорта. І перетворили тимчасове посвідчення на постійну кормушку. 

           Далі буде, бо тема грубих порушень конституційних прав людей у сфері громадянства ще далеко не вичерпана.