Про Музей Майдану і вибори директора

Я не одразу зрозуміла, у чому річ, а потім з'ясувала, що, виявляється, від липня триває конкурс на посаду директора Музею Майдану. (Повна назва - Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні - Музей Революції Гідності).Тому не дивно, що з'явилися нові-старі квіточки нападок на нинішнього директора Ігоря Пошивайла.
Наразі є такий прикрий випад від Олени Солодовнікової, вірогідно варто очікувати ще кількох. Справа не в особистостях, і хто проти кого "топить", а в черговій плутанині порядку речей. (А заразом - і очерненні вдалого концепту увічнення пам'яті). Подиву гідно те, як після усіх скандалів і розтлумачень, досі знаходять ті, хто свідомо плутає майбутні Меморіал, на спорудження якого гроші були виділені, але будівництво заморожене через арешт ділянки, і власне Музей, гроші на який не те що не виділені, але й не могли бути виділені, бо лише цьогоріч німецькі архітектори нарешті передали права на реалізацію власного проєкту.
Отже, раджу триматися подалі від "знавців", які:
- звинувачують нинішню дирекцію у тому, що Музей досі не збудовано. Нагадаю, гроші на це не були і не могли бути виділені. Мало того, спорудження таких масштабних споруд займає років з 5 чи10;
- звинувачують нинішню дирекцію у тому, що досі не споруджено Меморіал на арештованій ділянці. Принаймні, якщо цим звинуваченням не передує довгий аналіз документів і листування між музеєм і прокуратурою. Про це вже стільки разів говорили і робили публікацій (включно з публікаціє листів), що нині я не маю сил і часу це знову описувати.
Скромно запропоную глянути інформацію тут. А ще тут і тут.
- звинувачувати у тому, що Музей буцімто дав дозвіл на встановлення інсталяцій до Дня Незалежності на Алеї Героїв Небесної Сотні. Вже була заява, що музей не давав дозволу, тож не зрозуміло, до чого цей емоційний випад.
Окремо зупинюся на виставковій діяльності, подоба якої нині тулиться в кількох кімнатках Будинку Профспілок, і добре, що вдається виставляти бодай щось. При цьому експонати розкидані по кількох інших музеях, хоча музей продовжує приймати нові.
Мушу зізнатися, що я дуже ціную дослідницьку діяльність нинішньої команди Музею Майдану - так, як це і має робити сучасна музейна структура. Відсутність повноцінного приміщення цьому не заважає.
Своє слово мав би сказати Мінкульт і Кабмін, адже скоро підійде час, коли за документами Музей повинен звітувати про спорудження Меморіалу, який він не може будувати.
Авторка - режисерка фільму "Майдан під прицілом", що знятий за підтримки Інституту націонаьної пам'яті.
По другому пункту(будівництво),звісно,-маніпуляція.В іншому-її правда.
Мав би директор бути більш енергійним у відстюванні інтересів музею.За п'ять років роботи-мізерний результат.
Бо уявіть собі, пройшов майдан, народ який переміг радий, що тепер буде демократія, тепер заживем.
А тут після майдану як завжди вибори. А вибори в нас не демократичні, а олігархічні. Які являються головним фундаментом нашої олігархії.
А як же може бути інакше, якщо місця в бюлетені кандидатів у президенти скуповують ставленики олігархії, через небаченого в світі розміру "виборчу" заставу.
Необхідно переходити на аналог польської демократичної системи виборів де самі виборці формують список бюлетеня, а не олігархи через підтримку претендентів помірною кількістю підписів.
При зелени никаких выборов уже не будет. Будет подбор очередных слуг-лакеев