Порядок формування КРАІЛ слід змінити

Успіх легалізації грального бізнесу хоч і не тотальний, але беззаперечний. Ще рік назад в Україні не було жодного офіційного оператора азартних ігор, а сьогодні вже видано більше 40 ліцензій, і бюджет наповнюється на 1,1 млрд гривень, а до кінця року певен ця сума може сягнути 1,5 млрд.

На диво не чутно тих, хто днями і ночами розповідав про те, що українці на стільки азартні, що наступного дня після легалізації гемблінгу вся країна залишиться без картків, які програє в рулетку. Нічого із цих страшилок не відбулось. А відбулось народження нормального ринку з прозорими правилами гри.

І в цьому величезна заслуга, працівників Комісії з регулювання грального бізнесу і лотерей, які попри шалений спротив системи, яка була створена тіньовиками, з їх рєшаловом і відкатами, все ж змогла переконати бізнес працювати в білу.

Звісно, результати легалізації могли б бути ще переконливішими, якби не три «але».

Перше – це загальний інвестиційний клімат в країні, і хто б що не казав, але поки в нас не буде нормальної судової системи та адекватних правоохоронців, які не будуть проводити обшук у сподіванні вкрасти кеш, доти інвестор буде сприймати нас, як ромський табір.

Друге – це податки. Якщо депутати півтора роки не можуть визначитись зі ставками для гемблінгу, тобто не може до кінця встановити правила гри за яким всім треба діяти, то про яку інвестиційну привабливість ми можемо говорити. Інвестор елементарно не може прорахувати елементарний бізнес-план.

Третє – порядок формування КРАІЛ. Від початку в спеціальному Законі України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» була закладена норма відповідно до якої хоча Конкурсна Комісія, яка має обирати голову та членів КРАІЛ, формується Кабінетом Міністрів, але до її складу входять лише ті особи, яких рекомендує Комітет Верховної Ради України, до предмета відання якого належать питання діяльності із випуску та проведення лотерей, оподаткування суб’єктів такої діяльності, гральний бізнес.

Тобто фактично Комітет Парламенту на пряму впливає на обрання керівника органу виконавчої влади, що трохи не відповідає принципу розподілу влади на виконавчу, законодавчу і судову.

В Україні є нормальною практикою, коли профільний Комітет Парламенту обирає частину представників в Правління Національного банку України із подальшим затвердженням цього рішення Верховною Радою України. Але наголошую, що тут є декілька важливих речей. По-перше, рішення Комітету, має бути затверджене єдиним законодавчим органом країни – Верховною Радою. Адже саме Верховній Раді Україні ми делегуємо це право, а не Комітету. По друге, Верховна Рада делегує не всіх членів Правління, а лише частину, адже не може підміняти собою виконавчу владу. Цей самий принцип стосуються всього, від формування складу Конституційного суду України, до правління державних банків.

Тож поряд із першочерговою необхідністю імплементації законопроекту 2713-д, який нарешті врегулює питання податків, важливим є і врегулювання порядку формування КРАІЛ, і прибрати можливість Данила Гетьманцева призначати підручних собі членів Регулятора. В нагоді тут може стати проект закону № 5207-1.

Осіння сесія Парламенту буде дуже гарячою, це і бюджет і певні розбірки всередині монобільшості, але вони не мають відтісняти на другий план єдину галузь, яка зараз не просто ефективно виходить із тіні, і треба лише прибрати ті нюанси, які заважають розвиватись, а саме прийняти два законопроекти: № 2713-д (врегулювання податків) і № 5207-1 (долання диктатури Гетьманцева).