Чому Усик - жертва

На відміну від галицьких міст та сел нас не водили по неділях до церкви, наші бібліотеки були тотально російськомовні, в наших школах половина учнів у розділі "Україньска мова" класного журналу сала позначку "не вивчав". І те, що багатьом з нас попри все це вдалося не втратити паростки українства - це справжнє диво.

Я не вважаю Усика ідейним ватником, ба більше я не бачу суттєвих відмінностей між ним і львівським таксистом, якого пару місяців тому я увігнав в ступор вимогою вимкнути Басту. Він - типова жертва російсько-радянської пошесті та відсутності адекватної державної політики патріотичного виховання. Як і згаданий львівський таксист btw. Як і ті, до речі, хто зараз влаштовує йому колективні обструкції, адже немає нічого більш совкового, ніж зграйне цькування людини.

Звісно, я не в захваті від того, що іноди верзе Усик та від його гомункульного панславізму, але як досілідник я розумію причини. І ви мусите розуміти, якщо вважаєте себе розумними.

Тож, можливо, нам усім треба трохи попуститися і спробувати задушити свій внутрішній комсомол? Ба більше, що чемпіонський пояс з диванного бурчання у нас все одно ніхто ніколи не забере. А ось з боксу - можуть. І дуже добре, що Україна має Усика, який учора не дозволив це зробити.

З перемогою нас усіх. Слава Україні.