Невже українці толерантні до корупції?

Pandora Papers. Корупційне розслідування міжнародного значення, яке прогриміло на весь світ. Розслідування, яке не змогли заглушити жодними іншими інфоприводами. Про офшори Зеленського дізнались всі, від айтішніка мегаполіса до господині у найбільш віддаленому селі країни. І це не дивно, адже серед людей, які попали у викритий список, українців було найбільше.

Як на це розслідування відреагувала наша влада? Як і можна було очікувати від шоуменів: почали влаштовувати тотальний цирк. Дехто почав виправдовуватись: 6 жовтня Давид Арахамія заявив, що не бачить нічого погано в офшорах, бо у нього самого було багато офшорних компаній, а нині така є у його дружини.

Сам Зеленський пішов ще далі: понад тиждень зберігав мовчання, а потім заявив, що вони будували Квартал-95, а не відмивали кошти в офшори. Пояснює це тим, що це була можливість бути незалежним від політики та будувати бізнес.

А як реагує народ? Народ мовчить. Нема акцій протесту, заяв про імпічмент, падіння рейтингів. Нема ні-чо-го. Всі знають, але всім глибоко начхати.

У європейських державах ситуація кардинально інша. У Перу президенту за причетність до цього розслідування оголосили імпічмент. Не відстала Чилі, там проти президента почали розслідування. У Чехії проводять розслідування проти прем'єр-міністра Андрея Бабіша та інших громадян країни, які фігурують в матеріалах Pandora Papers. Загалом почали розслідування у восьми країнах, серед яких Пакистан, Бразилія, Іспанія, Мексика та Австралія

Цікаво, що одночасно з публікацією Pandora Papers в Австрії розгорівся інший корупційний скандал. У причетності до нього підозрюють вже колишнього прем'єр-міністра Себастьяна Курца. Колишнього тому, що він вже добровільно пішов зі своєї посади, хоча його причетність не була доведена. Це — гарний приклад лідера, який знає ціну словам "репутація" та "порядність".

Якщо у світі така реакція на Pandora Papers, то чого ж у нашому суспільстві все тихо? Першопричина криється у нерозумінні людей, що ж таке ці ваші "офшори". Спробую це виправити.

Offshore. Дослівно — "поза берегом". Це територія або країна, що має привабливо низькі або нульові ставки на всі чи деякі види прибутків іноземних компаній. Діє за наступним принципом: компанія, яка створена та веде свою діяльність в Україні, створює свій філіал в умовному Кіпрі. До цього філіалу вони спрямовують всі прибутки компанії. Завдяки цьому компанія витрачає в рази менше коштів на сплату податків. І так, це майже легально, або принаймні легко реалізувати. Компаніям і їх власникам це вигідно, високі податки платити ніхто не хоче.

Якщо ж мислити з точки зору держави, то такий підхід є свого роду порочним колом.

Бюджет України формується головним чином з трьох складових: податок на додану вартість, єдиним соціальним внеском та акцизним податком. Валову частку цих коштів сплачує бізнес, навіть попри те, що 40% відсотків українських підприємств працюють в чорну. 

От хоче умовний агрокомбінат взяти й вивести свої доходи з країни, щоб платити менше податків. Він це робить. Держава отримує менше доходу, збільшується дефіцит бюджету, доводиться забирати кошти з пенсійного фонду, галузі медицини та освіти, перерозподіляти їх на інші сектори економіки, підіймати ще більше податки тощо. Одним словом, стає тільки гірше.

Система функціонує у кілька способів. Найчастіше кошти виводять в офшори через оплату вигаданих послуг або дивідендів. Умовно, компанія А має філіал на Кіпрі, і цей філіал "успішно виконує" аналітичне завдання і йому перераховується сума. При цьому філіал може складатись з однієї людини, мати тільки банківський рахунок, а суми на нього поступають з багатьма нулями.

Інша схема про "офшорну дружбу". Умовно, є фірма А та фірма Б. Перша оплачує другій послуги, причому можуть навіть не бути вигаданими. Проблема в тому, що обидві фірми діють в Україні, а рахунки перетікають з Кіпру на Панами чи навпаки. Головне – що в обхід українського бюджету.

Зеленський явно не розуміє очевидних речей. Коли він "будував бізнес", виводом коштів у офшори він дурив не тільки людей, але й всю країну. Через нього діти отримували гіршу освіту, через нього лікарням бракувало фінансування, через нього пенсіонери отримували менші пенсії. Через нього і таких, як він, які так само ухилились від сплати податків та перевели свої фінанси в офшори.

Так, іноді українці можуть не до кінця розуміти сутність корупційних схем. Через це ми можемо дивитись крізь пальці на очевидне зло. Але чи означає це, що ми толерантні до корупції, важливою складовою якої є офшори?

Відповідь — ні. І це показали останні вибори. Зеленський виграв тому, що в країні вже 30 років поспіль з дня проголошення Незалежності існує чіткий запит на чесність та порядність. І ніхто з політиків не зміг його задовольнити.

Зеленський — не виняток.