Непомітні та незахищені: як родини загиблих воїнів виживають у часи COVID

Останні два роки жінки з родин учасників АТО/ООС мусять долати не тільки наслідки війни, але й пандемії та залишаються однією з найбільш вразливих верств населення. Мами та дружини бійців залишаються наодинці зі своїм болем та проблемами, які, здебільшого, потребують негайного вирішення. Ми маємо це змінити – об’єднавшись.

Сила громад у об'єднанні

Найбільше від глобального виклику, яким став COVID-19, постраждали незахищені верстви населення в усіх країнах світу. В Україні вплив пандемії на чутливі групи наших співгромадян ускладняється наявними проблемами. Зокрема, реформуванням державних процесів, серед яких, чи не найгостріше проходить реформа місцевого самоврядування.

Затянувшись, процес укрупнення громад викликав перебої у роботі соціальних служб та сервісів на місцях – саме того, що є критично необхідним для вразливих верств населення. Тим більше у часи пандемії. 

В таких умовах єдиним способом отримати необхідну підтримку, відстояти свої права та захистити інтереси стають активні дії, ініційовані безпосередньо представниками громад. І зробити це можливо лише спільними зусиллями. 

Нажаль, однією з найуразливіших категорій населення в Україні досі залишаються жінки, зокрема жінки з родин-воїнів АТО/ООС. Задля того, щоб повернути жінок до звичного для них життя у посткризовому періоді, потрібен індивідуальний підхід до надання підтримки. Забезпечити такий підхід здатне формування груп самодопомоги, впевнені в Об’єднанні дружин і матерів бійців учасників АТО. За підтримки Чорноморського фонду регіонального співробітництва Фонду Маршала, Об’єднання заснувало проєкт «Жіночі групи самодопомоги на передовій COVID-19».

Цей проєкт охопив чотири області: Волинську, Запорізьку, Миколаївську та Донецьку.  У рамках нього відібрали 80 жінок-представниць уразливих категорій населення, які вже вийшли з кризового стану й готові допомагати іншим. Які прагнуть створити групи самодопомоги у власних громадах і стати їх лідерками.

Протягом двох місяців жінки проходили тренінги з психологічного благополуччя та стрес-менеджменту, принципів допомогти "рівний-рівному" – коли людина, що пройшла певні життєві ситуації допомагає іншим впоратися з подібними обставинами в їх житті. Також жінки здобували практичні навички, які і допомогли їм ставати лідерками у своїх громадах.

Завдяки отриманим знанням, жінки створили 40 груп самодопомоги у власних громадах, взаємодія у яких базується на принципі "рівний-рівному".

«Принцип "рівний-рівному" забезпечує адресний та індивідуальний підхід до надання підтримки тим, хто її потребує. Він дозволяє передавати інформацію через довірче спілкування на рівних, краще розуміти потреби і мотивацію одна одної. Робота у створених групах та постійна всебічна підтримка вразливих жінок сприятимуть їх поверненню до звичайного життя та мінімізації наслідків пандемії для них», - вважає голова Об'єднання дружин і матерів бійців учасників АТО Наталка Музика.

Як навчити жінок бути не вразливими, а проактивними?

Головна задача і ідея проєкту "Жіночі групи самодопомоги на передовій COVID-19" – сформувати проактивну жіночу спільноту й дати учасницям необхідні інструменти задля самодопомоги та підтримки тих, хто цього потребує.

Лідерки груп провели моніторинг наявних специфічних проблем вразливого населення у громаді та надали інформацію про реальний стан справ та потреби людей місцевій владі.  Це сприяло врахуванню специфічних проблем таких груп людей при формуванні місцевих політик та програм та при наданні їм адміністративних, медичних й соціальних послуг.

Жінок-нових лідерок навчили самостійно шукати благодійні фонди та гранти, проєкти громадських об’єднань й соціальних ініціатив бізнес структур та інші можливості задля покращення життя людей своєї спільноти. Наприклад, це може бути матеріальна підтримка, надання необхідних ліків, гуманітарної, продуктової допомогли. Або ж освітні заходи, психологічні консультації тощо.

Ці кроки дозволили сформувати спільноти у своїх громадах, містах чи селах, реалізовувати їх ідеї. Правильно комунікувати з місцевою владою – так, щоб їх дійсно чули.

Перші результати

Усі області, які взяли участь у проєкті, показали значущі результати у різних сферах. Це і налагодження комунікації з владою – обласною та на місцях, формування власної спільноти, створення дієвої схеми допомоги своїм підопічним.   

З найцікавіших ініціатив – приклад Запоріжчини. Активні жінки області вирішили зробити посильний внесок у боротьбу з пандемією у регіоні.

«Зараз загострення захворюваності на COVID-19, у нас в Запорізькій області обмаль місць в лікарні. А люди, які хворіють – здебільшого пенсійного віку і їм доводиться лікуватися вдома. Ми запропонували створити у громаді мобільні групи, які будуть кожного дня відвідувати хворих й посильно допомагати», – розповідає учасниця проєкту Вікторія Палега.   

Зараз ця ініціатива розглядається керівництвом ОТГ. Звісно, її будуть проводити виключно під контролем медиків з виконанням усіх протиепідеміологічних заходів.

Серед інших кейсів області: допомога мамам та дружинам бійців АТО/ООС у отриманні земельних ділянок. Наприклад, жінки домоглись від влади надання одній з матерів бійця АТО/ООС землю, на яку вона мала право, але не могла це право реалізувати 7 років. Сформована спільнота також організовує медогляди матерів та дружин військових АТО/ООС, проводить дозвілля для людей з вразливих груп – все це жінки-лідерки робили власними силами.

На Донеччині проєкт став поштовхом для вирішення жінками спільних проблем своїми ж силами.

«Наші групи організовувались коло своєї проблеми, наприклад, це може бути квартирне питання. Такі жінки навчились писати відповідні звернення. Питань над якими треба працювати – багато. Добре, що у нас є юридична допомога, можливість отримати консультації від Об'єднання. Добре, що є цей проєкт», – каже керівниця Бахмутського відділення Об’єднання дружин і матерів бійців учасників АТО Тетяна Львова.

Вона каже, що відстоювання своїх прав довгий процес, але жінки почали робити необхідні кроки – і у них є стійке бажання довести розпочате до кінця.

Учасниці «Жіночі групи самодопомоги на передовій COVID-19» наголошують: домогтися таких результатів неможливо було по одному, лише згуртувавшись. 

«Ми стали більш обізнані у питаннях комунікації з владою, сміливіші. Поодинці ми не знали, куди йти й до кого звернутись. Зараз ми збираємось разом, разом щось вирішуємо. Ми знаємо, що у нас є підтримка, є хороші друзі. Ми дуже потребуємо спілкування, тренінгів. Впевнена, що нас почують – ми будемо все для цього робити», – розповідає учасниця проєкту на Волині Алла Климюк.

Ще один бонус проєкта – покращення комунікації саме в середині спільноти жінок з родин воїнів АТО/ООС. У силу, зокрема, різниці у віці, мами та дружини мало спілкувались один з одним. Спільна кооперація дозволила це виправити, зрозуміти один одного і разом йти до мети.    

Чого чекати далі?

«Жіночі групи самодопомоги на передовій COVID-19» – не перший проєкт для Об’єднання дружин і матерів бійців учасників АТО. Схожа програма була реалізована на Житомирщині – окремим великим кейсом.

У 2020 році на Житомирщині створили сильну мережу з 15 груп взаємодопомоги, які опікуються майже 400 родинами. Налагодили діалог влади та громад на обласному рівні – зустрічі представників груп та облрад проводяться регулярно. Також затвердили обласну державну  програму соціального захисту з урахуванням всіх зауважень активісток й створили громадську раду при обласній адміністрації.

«До 2020 року зовсім не було програм підтримки родин загиблих. Після того, як ви приїхали до нас все змінилось у кращий бік – нас почули. Дізнались, що є така сильна організація, ми написали кілька листів на ім'я губернатора і нас включили до робочих груп. Була закладена матеріальна допомога для родин загиблих», – розповідає Олена Максименко, яка керує філіалом Об’єднання на Житомирщині.  

Тож, як бачимо, навіть після офіційного завершення проєкту робота не закінчується: групи взаємодопомоги продовжують змінювати на краще й власне життя, й життя своєї громади. А ми завжди готові допомогти та підтримати, надати відповідний супровід та консультації!