Российские беспилотники сбрасывают мины-гранаты
Российские беспилотники сбрасывают мины-гранаты ЗМГ с самодельными стабилизаторами на расстоянии в 10 км от линии фронта, в крупном населенном пункте.
На фотографии сверху я сфотографировал одну несработавшую и остатки одной сработавшей зажигательной мины-гранаты ЗМГ, которые российский беспилотник сбросил на дом в 10 км от линии фронта в октябре 2021-го года.
Мина-граната ЗМГ применялась в войсках спецназа СССР, ее масса - 810 грамм, температура горения в течение 20 секунд - 2000-2300 градусов. Россияне на Донбассе для применения с беспилотников оснастили ее самодельным фанерным стабилизатором с штампованым на принтере пластиковым креплением.
Мина ЗМГ применяется для сброса с беспилотников не впервые. Фотография внизу сделана в Балаклее 26 декабря 2015-го года.
Эта ЗМГ была сброшена с воздуха 26 декабря 2015-го года, когда ночью целая группа БПЛА атаковала 65-й арсенал ВСУ в Балаклее, и сбросила 14 таких гранат на открытые штабели хранения боеприпасов.
Однако возгорание было обнаружено и загорания деревянных ящиков удалось предотвратить.
К сожалению, из этого налета не были сделаны правильные выводы. Боеприпасы продолжали храниться открыто, и спустя 15 месяцев, 23 марта 2017 года, во время пролета другого российского беспилотника из России, были взорваны два открытых штабеля боеприпасов и затем на Балаклейском арсенале сдетонировало все, что хранилось на открытых площадках.
Пролет беспилотника был обнаружен радаром гражданского предприятия "Украэрорух", оказалось, что радары ПВО ВСУ небо над крупнейшим арсеналом ВСУ на высотах до 1000 метров не контролировали.
А между тем, в результате налета в октябре 2021-го года следует два вывода:
1.Противник будет более активно применять в радиусе не менее 10 км от линии фронта беспилотники, способные сбрасывать достаточно крупные бомбы весом около 2 кг. Россияне регулярно бомбят различные цели самодельными осколочными и зажигательными бомбами.
2. Украинская ПВО на Донбассе, скажем деликатно, носит очаговый характер, и значительные районы и крупные населенные пункты не имеют эффективной противовоздушной обороны, не имеют средств контроля воздушного пространства - радиоэлектронной разведки и РЛС, а также систем поражения - РЭБ и ЗРК. Также как не имела Балаклея. Необходима маскировка и организация мест базирования на фронте с учетом высокой вероятности атаки с воздуха.
3. Украинское военно-политическое руководство недооценивает угрозу со стороны беспилотной авиации ВС РФ, в оборонном планировании основные ресурсы выделены на военно-морские вооружения. А Гособоронзаказ должен составляться с учетом реальных угроз и приоритетов на фронте. Закупка бесполезных на войне корветов, на которые тратят наибольшую часть денег в Гособоронзаказе только для того, чтобы когда-то президент разбил бутылку о его борт, в условиях, когда не обеспечиваются потребности действующей армии - это полнейший абсурд. И это преступное отношение к жизням защитников Украины, которые находятся на фронте. Нельзя устраивать показушное "велике корветобудівництво" в армии, когда не решаются элементарные первоочередные проблемы, от которых зависит жизнь и боеспособность людей.
4. Украинское руководство почему-то не использует многочисленные факты применения Россией БПЛА на Донбассе для обвинений в адрес нарушения РФ условий Минских соглашений, в то время как Россия провоцирует критику в Германии и Франции по поводу оборонительных действий наших Байрактаров.
Помилкові ідеї та концепції будівництва військово-морських сил призводять у мирний час до нераціональних витрат коштів, а у воєнний - до прикрих та необґрунтованих втрат. На жаль, як правило, такі ідеї мають затятих прихильників як у Збройних силах, так і серед цивільних. Так звані досвідчені експерти намагаються нав'язати помилкові ствердження як аксіому, яка не потребує доказів. Але «загальновідоме не завжди вірно».
На даний час Україна знаходиться в унікальній ситуації, коли посилюватися на морі необхідно в умовах анексії частини території, ведення бойових дій малої інтенсивності на сході країни, максимально обмежених ресурсів і обмеженого фінансування. У таких умовах ми не маємо права дозволити собі ніяких помилок та марних витрат жодної гривні. І звичайно, ми не можемо дозволити собі «підставитися» під удар більш досвідченого та потужного противника. При відтворенні ВМСУ безжальному критичному аналізу повинна піддаватися кожна думка, кожний крок.
Теорія «москітного флоту» існує понад сто років. Вона полягає у можливості використання значної кількості невеликих відносно дешевих кораблів або катерів для знищення сил противника або ведення бойових дій на його комунікаціях завдяки перевазі у зброї, маневреності та скритності. На різних етапах військово-морської історії роль таких «москітів» виконували міноносці, торпедні катери, підводні човни, а потім і ракетні катери. В XIX столітті вже були відомі окремі епізоди застосування озброєних торпедами «москітів», у XX ст. їх змінили «москіти» з ракетною зброєю. Але теорія «москітного флоту» ніколи у повному обсязі так і не підтвердилась на практиці.
Всі нечисленні приклади застосування «москітів» об'єднує те, що вони мали місце, коли зброя на малому кораблі та уражений великий корабель відносилися технологічно до різних епох. Але після вирівнювання «балансу» малі кораблі не мали жодного шансу завдати будь-якої шкоди великим кораблям, діючи самостійно.
Наприклад, у ході операцій військово-морських та військово-повітряних сил Ірану проти іракського флоту під час війни 1980-1988 років, операцій ВМС США проти ВМС Лівії в 1986 році та ВМС Ірану в 1988 році «москітні флоти» знищувалися впродовж годин, а іноді навіть хвилин. Також легко і без втрат увесь іракський флот був знищений союзниками в 1991 році, і перевага США в повітрі тут не мала особливого значення, оскільки боєздатна частина бойових кораблів Іраку була знищена невеликою кількістю британських вертольотів, що стартували з повноцінних бойових кораблів.
https://dumskaya.net/pics1/pics2/c15007-1635537532.jpg
МРК проекта 1234Е «Ейн Закіт», 25 березня 1986 року
У військово-морській історії існує багато прикрих прикладів самостійних дій малого флоту: радянські й американські торпедні катери у Другій світовій війні, які так й не досягли великих успіхів, дві програних німецьких підводних війни. Самостійно діючі «легкі» сили, підводні або надводні, хоч і могли завдати противнику якісь втрати (а у випадку німецьких підводних човнів це дуже великі втрати), але в цілому на хід війни не вплинули.
«Москітний флот», який виконував завдання самостійно, завжди програвав збалансованому флоту. «Москіти» спроможні успішно діяти лише за умови підтримки їхньої бойової стійкості іншими силами. Так, міноносці імператорського флоту Японії, якими адмірал Того атакував російський флот, не діяли самі по собі. А успіх американським підводним човнам у війні на Тихому океані забезпечили надводні сили, з якими боровся весь японський флот.
Впевнений, що ефективними «москіти» можуть бути лише при виваженому комплексному застосуванні всіх сил. Так, ракетні катери, які атакують конвой супротивника, беззахисні проти авіації та підводних човнів, але якщо вони атакують з ордера, у складі якого є корвети або фрегати, то їхня бойова стійкість і здатність воювати помітно зростають. Малі протичовнові сили спроможні витіснити із заданого району або знищити ворожий підводний човен, але група з чотирьох-п'яти таких кораблів (катерів) не зможе протистояти масованому удару авіації без прикриття з боку фрегатів або корветів з потужними системами ППО. Тоді повністю знищити корабельну групу літаки не зможуть, хоча втрати залишаються цілком ймовірними. Ефективність протичовнових дій групи також збільшиться в рази завдяки протичовновим вертольотам та потужним гідроакустичним комплексам на фрегатах та корветах.
Існуючі приклади та основи застосування сил на морі підтверджують закономірність, яка дуже не подобається любителям малих кораблів та яку вони замовчують - великі кораблі можуть замінювати малі, якщо їх чисельність дозволяє виконувати бойові завдання. Простіше кажучи, флот з «легких» та «важких» сил може воювати дуже добре, флот, у якому є лише «важкі» сили, теж може воювати, але не завжди оптимально витрачає ресурси, а флот лише з «легких» сил взагалі неспроможний ефективно виконувати бойові завдання.
«Малий» флот без «великого» безуспішний, і, як би сильно не бракувало грошей, будувати з питань економії лише малі кораблі не має сенсу. У кращому випадку «москіти» зможуть виконати добре тільки одне бойове завдання, наприклад, прикрити розгортання сил, і все. Але так у війні не перемогти.
«Москітний флот» - це породження іншої епохи, в якій війна на морі велася іншими методами. Попри те, що такі катери можуть з успіхом застосовуватися навіть зараз (наприклад, у складі корабельної ударної групи, здійснюючи швидкі атаки з виходом із зони ППО і ПЧО ордеру і поверненням назад) як для морського бою в цілому, так і для ударів з використанням крилатих ракет, мати на озброєнні такий клас кораблів потреби більше немає. Будь-яка функція ракетного катера може бути покладена і на більш універсальні кораблі.
Функції ракетних катерів частково обмежені головним чином у зв'язку з тим, що противник не вестиме наступальних бойових дій надводними кораблями. Він застосуватиме як головну ударну силу підводні човни та авіацію і ретельно оберігатиме від будь-якої атаки цінні кораблі КРЗ шляхом їх розгортання у відносно безпечних районах моря, не досяжних нашим силам. Дальність крилатих ракет морського базування дозволяє застосовувати їх на таких відстанях (вже не кажучи, що у країни-агресора є ще ракетні системи берегового базування, які «закривають» весь північний регіон Чорного моря).
Сьогодні від Військово-морських сил України вимагають несумісні речі: збільшити бойову потужність без пропорційного збільшення витрат. Це можливо лише в тому разі, якщо не витрачати даремно невеликі фінансові ресурси на вузькоспеціалізовані кораблі, побудовані по суті для виконання одного завдання - атаки надводних кораблів (малоймовірно у війні з серйозним противником) при тому, що завдавати удар крилатими ракетами на сьогодні можливо навіть з автомобілів.
Військові кораблі повинні вести бойові дії з кораблями противника, а розбудова лише «москітних сил», які формально мають зброю, а фактично не спроможні вести бойові дії навіть з прикордонниками противника, недопустимо. Краще взагалі не будувати ВМС, ніж будувати сили, апріорі неспроможні вирішувати властиві завдання, це буде відверто та не приведе до марних витрат вкрай обмежених ресурсів.
Крім того, після 2014 року спостерігається демографічний провал, який вже позначився на поповненні кадрів ВМС. Кількість людей, які мають особисті дані, що дозволяють їм стати командирами кораблів, дуже обмежений, і події останніх років це підтверджують. Менше людей - менше потенційних командирів, і це ще одна з причин не розпилюватися.
«Москітний флот» може існувати, але він повинен забезпечувати основні сили (забезпечувати розгортання сил, охороняти пункти базування), районами його дій повинні бути гирла річок, лимани, акваторії портів та пунктів базування.
https://dumskaya.net/pics1/pics2/c15007-1635536596.jpg
https://dumskaya.net/pics1/pics2/c15007-1635537511.jpg
Завдання, які наразі стоять перед Військово-морськими силами України, вимагатимуть саме таких кораблів, а не «москітів». І усі ті, хто стверджують, що «москітний флот» це те, що потрібно Україні, або не мають відповідної освіти та не розуміють основ застосування сил на морі, або лобіюють свої виключно комерційні інтереси, або працюють на ворога.
Автор - т.в.о. начальника інституту ВМС Одеської морської академії капітан першого рангу Максим Кіріакіді, спеціально для «Думської»
Якщо наш дебіл цього не розуміє то він ДЕБІЛ, а якщо він це розуміє, то він ворожий агент, тобто ЗРАДНИК.
у того дальность 150км...и он не мог залететь в Украину извне, так же не смог бы вылететь за пределы...от Славуты до границ намного дальше...
также из-за дальности он не долетел бы до Калиновки без посадки и повторного запуска в самой Украине
Але тобі що до того? Слідкуй за своїм фюрером вусатим.
Взлети они на воздух при Зеленском, секта шоколадной ***** тот еще вой подняла бы.