Про журналістів, Вагнергейт й покидьків

"Преса має служити суспільству, а не владі" (The press was to serve the governed, not the governors) – це центральне твердження в рішенні Верховного Суду США у справі New York Times Co. v. United States, 403 U.S. 713 (1971), в якій було розглянуто питання конституційності спроб Президента Ніксона заборонити газетам New York Times і Washington Post публікувати матеріали секретної доповіді Міністерства оборони США (так звані Pentagon Papers) щодо історії діяльності Сполучених Штатів у В’єтнамі. Суд став на сторону журналістів.

Судді Блек і Дуглас наголосили, що розпливчасте словосполучення "інтереси національної безпеки" не повинно використовуватися "для скасування фундаментального права, втіленого в Конституції – права на свободу слова".

Після цього розслідування президент Ніксон особисто заборонив навіть пускати репортерів Washington Post в Білий Дом. Невдовзі, Ніксон втрапив в черговий скандал (так званий - Ватергейт). Зловживання на посаді спричинило процедуру імпічменту Ніксона, зрештою в серпні 1974, він заявив про свою відставку з посади, уникаючи ганебної процедури усунення з посади.

Далі про Зеленського.

Ознайомившись із розслідуванням Bellingcat я роздумував, чим це все закінчиться для Зеленського. Повна картина склалася після публікації документів журналістом Яніною Соколовою про справжні причини провалу спецоперацію ГУР МОУ "АВЕНЮ", й дурнувато-агресивної реакції офісу Зеленського на це.

Доля Зеленського здається вже незворотною, але не відміну від Ніксона, кримінальні обвинувачення Зеленському можуть бути більш серйозними. В мене є великі сумніви, що наступний президент України захоче амністувати Володимира Олександровича, як це було з Ніксоном, звільненого від кримінальної відповідальності Президентом Фордом (хоча суспільна думка була проти цього).

Традиційно, "теплу ванну" Зеленському забезпечує його селф-об’єкт - Єрмак. В на-добраніч-казочці, Єрмак заспокоює ЗЕ, що проблем немає – Белінгкет написав, що ні КГБ Білорусі ні ФСБ Росії нічого не знали, значить зливу інформації слідчі не доведуть, а щодо провалу операції, внаслідок її перенесення, в Зеленського є алібі. 23 липня 2020 року, за день до виїзду бойовиків з Мінську, ЗЕ на зустріч з розвідниками не вийшов – зустріч провів Єрмак, але в нього на це не було повноважень – от у всьому й винен керівник ГУР МОУ Бурба, за що його й звільнили. Зрозуміло, що весь цей печерний треш Єрмака дуже легко знайде свій смітник, як тільки кримінальним провадженням щодо державної зради в офісі Президента України почнуть займатися незаангажовані офісом слідчі.

Розслідування розпочнеться із дослідження новини, що досі розміщена на сайті Президента про те що, 22 липня 2020 року українська делегація в Тристоронній контактній групі, діяльність якої скеровується Єрмаком, запропонувала й погодила всеосяжне перемир’я на Донбасі з 27 липня 2020 року, що створило, нібито, легітимні підстави Єрмаку зірвати вимагати перенесення дати початку операції "Авеню" по захопленню "вагнерівців".

Як Зеленському так і Єрмаку, був достеменно відомий детальний план-концепція спецоперації розвідників, наданий на прохання Зеленського й погоджений ним 01 липня 2020 року. В подальшому, на вимогу вищого військового керівництва країни, як про це йдеться в документі ГУР МОУ 1-1039/2Р/222 оприлюдненому журналістом Соколовою, план був порушений - це має головне причинно-наслідкове значення із подією провалу операції "Авеню", та є кваліфікуючою ознакою злочину "державна зрада" - ст.111 ККУ, в даному випадку.

В соло-інтерв’ю каналу ТСН 24 червня 2021, президент Зеленський зізнався як в тому, що (1) зрив операції був скоординований ним особисто так і в тому, що (2) в нього був особистий умисел - зазначивши, що він та інші особи спільно з ним (очевидно - Єрмак): "Нас втягували, але ми проявили суб’єктність в цьому важливому питанні й це добре, що це не відбулося", заявив Зеленський – тобто дії Президента й інших осіб його офісу були усвідомлені, заздалегідь сплановані та на шкоду інтересам держави.

Всіх розвідників, включно з керівником ГУР МОУ В.Бурбою, які задумали й реалізували операцію "Авеню", було звільнено одразу після умисного зриву операції спричиненого рішеннями із дискрецією за межами повноваження ГУР МОУ, але обов’язкових до виконання. Таким чином, слідство буде мати достатні підстави вважати, що звільнення відбулися з метою приховування злочину "державна зрада".

Одним із найважливіших вимірів обороноздатності держави є стан морально-політичного потенціалу у сфері оборони та належних умов для його реалізації. Необґрунтоване звільнення високоефективної, професійної команди військовослужбовців ГУР МОУ підриває не тільки функціонал розвідки, а й моральний дух особового складу головного органу управління в системі воєнної розвідки.

Група-розслідувачів Bellingcat має поважну міжнародну репутацію. Зроблені в звіті висновки, говорять, по меншій мірі, про безпорадність й некомпетентність чинного вищого військового керівництва України. Саме тому, можна стверджувати, що міжнародному політичному потенціалу у сфері оборони, також нанесено значної шкоди.

Приймаючи до уваги висновки в попередніх двох абзацах, слідство буде мати ще одну кваліфікаційну ознаку злочину "державна зрада", а саме – вчинення особами зі складу вищого військового керівництва держави умисних діяннь на шкоду обороноздатності України.

Злочин державної зради карається позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років. В зв’язку з цим, я б радив депутату Трухіну, чи навіть самому Президенту Зеленському, внести в Верховну Раду невідкладний законопроект "Щодо включення в державний бюджет на 2022 рік видатків на будівництво нового концертного залу в Державній установі "Менська виправна колонія (№91)", щоб головному естраднику країни та його "особистому царському спальнику" було де виступати.