Про невдалу спробу врятувати бізнес від посягань СБУ

Триває реформа Служби безпеки України, про яку я писав раніше. Незважаючи на ряд дискусійних норм, загалом при розробці законопроекту в його основу закладалися положення, що спрямовані на системні зміни в нормативному регулюванні такої специфічної діяльності як забезпечення національної безпеки.

Адже важливо щоб вітчизняні спецслужби були потужними та ефективними для адекватної протидії ворогам. Для цього потрібно посилити їх основні спроможності, прибрати невластиві функції і загалом дотримуватись балансу обов’язків і повноважень у поєднанні з дієвим контролем і наглядом.

Чи буде прийнято новий закон під час цієї сесії Верховної Ради України поки невідомо. Зате є вже прийнятий закон, яким внесли значні зміни до структури СБУ. Я маю на увазі Закон України “Про Бюро економічної безпеки України” (далі - БЕБ), який нещодавно набув чинності в частині змін до ряду інших законів.

Цим законом депутати хотіли “вбити двох зайців” - створити новий орган протидії економічним злочинам, а також припинити ганебне явище вчинення Службою безпеки України та іншими правоохоронними органами тиску на бізнес під приводом розслідування економічних та корупційних правопорушень. 

Захист бізнесу від непорядних правоохоронців важлива і популярна тема, яка була в передвиборчих програмах ряду політичних сил. Так у програмі партії «Слуга Народу» було вказано: «Позбавимо СБУ, ГПУ та Нацполіцію непритаманних їм функцій ущемлення бізнесу». Саме таке обгрунтування надавав Голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики щодо підтримки законопроекту - він заявляв, що «Бюро економічної безпеки – це новий сучасний орган. Він займатиметься розслідуванням усіх злочинів у сфері публічних фінансів – тобто економічних, фінансових і податкових”. На його думку, такі правоохоронні функції раніше були зокрема в економічних підрозділах СБУ. І для вирішення цієї проблеми було прийнято рішення в прикінцевих положеннях закону передбачити ряд змін до чинного законодавства щоб унеможливити тиск в майбутньому. 

Тож законом про БЕБ в контексті протидії тиску СБУ на бізнес внесено зміни до Законів України “Про Службу безпеки України”, “Про загальну структуру і чисельність Служби безпеки України”, “Про оперативно-розшукову діяльність” та “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю”. Прибрано згадки про підрозділи Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки та Головного управління боротьби з корупцією та організованою злочинністю СБУ. Також прибрано функції служби з контррозвідувального захисту економічного потенціалу держави, боротьби з корупцією та організованою злочинністю.

Нещодавно Кабінетом Міністрів України оголошено про початок діяльності Бюро економічної безпеки України, відтоді зміни набули чинності. СБУ позбулася кількох функцій, а підрозділи по боротьбі з економічною злочинністю та корупцією мають бути ліквідовані. То це вже перемога, тиск на бізнес автоматично припиниться чи ні? Як завжди диявол ховається в деталях.

По-перше, переважна більшість фактів тиску СБУ на бізнес під час розслідування ними якихось економічних кримінальних проваджень не стосується виконання службою своїх прямих функціональних обов’язків.
Серед закріпленому в законодавстві переліку злочинів, по яким слідство повинна проводити Служба безпеки, відсутні економічні злочини.
Натомість недоброчесні керівники часто використовують недосконалість
кримінального процесуального законодавства, яке дає їм змогу розслідувати провадження за такими статтями кримінального кодексу. Те ж саме відбувається при розслідуванні корупційних злочинів чи діяльності організованої злочинності. Тому ліквідація функцій чи якихось конкретних підрозділів проблему не вирішує. Про конкретні шпарини в КПК і що потрібно робити щоб їх виправити я писав в попередніх своїх блогах.

По-друге, скоротивши підрозділи, законодавці не змінили чисельність особового складу СБУ. Це означає, що на практиці співробітники та їх керівники, які могли бути причетні до тиску на бізнес, залишаться в системі. І навіть гірше - їх не просто переведуть по різних підрозділах, а швидше за все створять під них нові організаційні структури у складі департаменту контррозвідки чи захисту національної державності. У подальшому вони зможуть і далі ініціювати кримінальні провадження для впливу на підприємців, однак тепер ще й дискредитуватимуть інші важливі підрозділи. Тому завтра ми можемо почути від “активістів” про необхідність ліквідації департаменту контррозвідки, бо його співробітники тиснуть на бізнес. Мені відомі приклади, коли прихід “команд” фахівців з корумпованих підрозділів розлагоджував роботу цілих департаментів, сподіваюся поспіхом прийняті зміни не призведуть до повторення таких інцидентів.

По-третє, поспішаючи впровадити зміни, депутати навіть не здійснили комплексний аналіз законодавства, яке регулювало діяльність підрозділів з контррозвідувального захисту економіки. Тому вийшло, що згадки про функцію і підрозділ були прибрані із вказаних вище законів, однак залишилися в Законі України “Про контррозвідувальну діяльність”. Так, в абзаці другому пункту другого статті шостої цього закону вказано, що підставою для здійснення контррозвідувальної діяльності є виконання завдань із контррозвідувального забезпечення економічного потенціалу.

По-четверте, і це саме головне, контррозвідувальний захист економіки держави не має практично нічого спільного із розслідуванням економічних злочинів. У цьому головна помилка депутатів і громадських діячів, які наполягали на негайному виключенні функцій економічної контррозвідки з закону. Економічна розвідка - це один з ключових напрямів діяльності кожної розвідувальної служби іноземних держав, а тому не можна не протидіяти їм і не визначати таку протидію як окрему важливу функцію вітчизняних спецслужб. Про економічну контррозвідку я писав раніше - пропоную ознайомитися.

І наостанок, нагадаю тезу, з якої починав - кожна реформа повинна бути комплексною. Запропоновані зміни не лише не вирішили проблему по суті, ліквідували важливу державну функцію, вони також зовсім не корелюють із проектом нового закону “Про Службу безпеки України”. А це означає, що у разі прийняття останнього, всі зміни будуть скасовані, що точно не забезпечує сталості і послідовності законотворчому процесу.

Таким чином, на прикладі прийнятого закону “Про Бюро економічної безпеки України” помітно як хороша мета без детального опрацювання і узгодження з фахівцями з різних напрямів може призводити лише до нагромадження непрацюючих норм, зовсім не сприяючи розвитку та поступу. Особливо небезпечні такі законотворчі експерименти у сфері національної безпеки і оборони. В умовах триваючого військового конфлікту на сході України та реальної можливості повномасштабного наступу противника, будь-які послаблення наших силових відомств внаслідок помилкових законодавчих рішень неприпустимі. Я не прихильник додаткових регламентних чи процесуальних обмежень, однак після закону про БЕБ я переконаний, що парламенту потрібно ретельно пропрацювати введення обмежень на зміну законів, що стосуються національної безпеки України. Необхідно закріпити в регламенті конкретні норми, які б передбачали, що до такого законодавства можна вносити зміни тільки окремими законами «Про внесення змін…». Це б зробило неможливим прикінцевими та перехідними положеннями будь-яких законів регулювати таку важливу сферу.