ЧИ СПИНЯТЬ САНКЦІЇ ВІЙНУ?

У другий день нового року відомий британський історик Niall Ferguson оприлюднив на Bloomberg Opinion свої невеселі роздуми про те, що переможна війна проти України може зробити Путіна знову великим. Його текст так і називається "Putin’s Ukrainian War Is About Making Vladimir Great Again". Автор дискутує, що справжнім взірцем для російського лідера є не тоталітарний Сталін, який закрився від Заходу за залізною завісою, а авторитарний Петро Великий, який силою прорубував вікно у Європу. Стаття завершується закликом: "Не дивуйтесь, якщо переможний парад Путіна пройде [цього року] у Полтаві".

Я не знаю, який з Фергюсона пророк. Але історик з нього справді добрий. Тому для мене найбільш цікавою виявилась частина статті, в якій він розмірковує про ефективність західних санкцій як реакції на вірогідну агресію Кремля. Бо "нечувані санкції" проти Росії – це все, чим Захід обіцяє нам допомогти, аби зупинити путінську навалу. Тому я дозволю собі довгу цитату з Фергюсона, яка тверезо аналізує можливу ефективність таких санкцій:

"На практиці [нечувані санкції] вірогідно означають зупинку "Північного потоку 2", накладення санкцій на суверенний російський борг на вторинному ринку, а також на державні банки (включно зі Сбербанком Росії, найбільшою фінансовою установою країни), обмеження конвертації в парі рубль-долар, обмеження імпорту російських товарів, відключення Росії від головної системи міжнародних платежів SWIFT,

Це звичайно набагато потужніші санкції за ті, що були запроваджені проти Росії у 2014 році. Однак усі ці заходи, які серйозно позначаться на російській економіці, неуникно матимуть зворотній ефект для Заходу. Росія свідома цього, особливо після того, як санкції 2018 року проти алюмінієвого гіганта "Русал" шокували глобальний алюмінієвий ринок, що своєю чергою змусило США включити задню.

Накладання санкції на російських експортерів дорого обійдеться не тільки Росії, але багатьом іншим країнам. США можуть додати "Роснефть" до санкційного списку Мінфіну, однак це навряд чи допоможе впоратись з інфляцією, перед викликом якої постала адміністрація Байдена.

Санкції проти "Північного потоку 2", про які найбільше говорять ЗМІ, порівняно скромне покарання, яке не вплине на газові прибутки Росії. І Москва наразі в сильній позиції, аби витримати санкції проти суверенного боргу, оскільки її золотовалютні резерви складають $620 мільярдів, а державний борг дорівнює лише 18% ВВП. До того ж Кремль планує профіцит бюджету на наступні два роки.

Найслабше місце західної стратегії [стримування та покарання Росії у разі нападу на Україну] – це звичайно поставки натурального газу до Європейського Союзу, які 2020 року склали 43% усього імпорту газу до ЄС. Французький президент Емануель Макрон та німецький канцлер Олаф Шольц нещодавно зустрілись з українським президентом Володимиром Зеленським в Брюсселі і знову запевнили його у "значних наслідках" та "великій ціні", який заплатить Росія у разі військової агресії проти України. Однак жорсткі висловлювання були дезавуйовані закликом Шульца – у його першій промові на посаді канцлера – до нової Східної політики, яка одразу викликала алюзії з політикою нормалізації взаємин між ФРН та радянським блоком, яка пов‘язана з ім‘ям канцлера Західної Німеччини Віллі Брандта."

Залишається додати, що санкції не зупиняли навіть набагато слабші за Росію держави від здійснення своїх намірів. Назву лише деякі з них:

- Куба (санкції США, що включають торгове ембарго, тривають від 1962 року);

– Північна Корея

– Венесуела

- Іран

- М‘янма

– Білорусь

– Нікарагуа

Ті, хто вірить, що німці та інші західні європейці готові мерзнути взимку і зупиняти виробництво з любові до України та відданості територіальній цілісності нашої держави і статуту ООН, може і далі сподіватись на західні санкції. Мене ж Крим та Донбас навчили: кордон України проходитиме там, де ми зупинимо ворога зі зброєю в руках.

Si vis pacem para bellum! І це наразі інструкція до дії для всіх, хто не розучився тверезо мислити: прагнемо зберегти Україну – готуймося до війни.