Центральноазійська інтервенція Кремля: Узбекистану приготуватися?

«Уроки, о которых здесь много говорили, должны извлечь. И прежде всего - Узбекистан. Если эти уроки не будут извлечены, по нашей информации, а это уже вы видите там на месте, их взгляды, в том числе брошены и на Укзбекистан», - Лукашенко під час онлайн-саміту ОДКБ...

Ну, понеслась...

Я знав, ми всі, хто розбирається бодай трохи в політичних та соціальних перепетіях Центральної Азії знали, що на Казахстані Центральноазійська експансія не закінчиться...

Кирґизстан, руками тамтешнього Президента Садира Жапарова ТИМЧАСОВО купив собі спокій відправивши до Казахстану 150 бійців не дивлячись на народне невдоволення, а от Узбекистан

Узбекистан до ОДКБ не входить, це раз. Два: узбеки не схожі на казахів та кирґизів фізіогномічно та ментально, вони ближчі до туркменів, таджиків та афганців (пуштунів), що полегшує Путіну інтернування в узбецьке суспільство СПРАВЖНІХ, а не фейкових фундаменталістів, тим паче що Узбекистан, на відміну від Казахстану та Кирґизстану має спільний кордон з Афґаністаном, де сидить лояльний до Москви режим.

Ну і три: в складі Узбекистана є автономна республіка. Вона називається Каракалпакстан і в ній навіть є свій Президент. Каракалпаки, доволі самобутній народ, чия культура і побут відрізняється від узбецьких. Саме тому, особливо серед каракалпацької інтелігенції давно панують незалежницькі настрої.

Каракалпаки наголошують на тому, що офіційний Ташкент не приділяє належної уваги проблемам республіки, зокрема забрудненню довкілля, осушенню Аральського озера, поганим соціальним умовам тощо. То ж, РФ та її васали абсолютно спокійно можуть розіграти сепаратистську карту Каракалпакстану маскуючи її під соусом «терористичної загрози» для окремого «пригніченого» народу... Україна на собі це відчула...

Цікаво, як тепер поведе себе Президент Узбекистану Шавкат Мірзійоєв...? Де шукатиме союзників? Адже його країна з усіх боків оточена Державами, які або зберігають партнерські відносини з Москвою або нейтралітет, як Туркменістан...

Поживемо - побачимо. Поки що висновок один: «Центральноазійська зима» - в подальшому може стати головною геополітичною повісткою 2022-го року...

Фейсбук автора: Назар Приходько