Легальний гемблінг працює на державу

У 2022 рік гральний бізнес входить з надіями на подальший розвиток та інформаційною атакою з боку «лотерейників» і «тіньовиків».

Атака розгорталась двома медійними хвилями:

• гральний бізнес дав у бюджет менше, аніж планувалось (Мінфін планував 7,4 млрд грн, отримали – 1,7 млрд грн);
• оператори гемблінгу сплатили податків на дохід 127,03 грн.

Ці два прості меседжі мали на меті лише одне – донести до громадян думку, що легалізація провалилася.

Оскільки до цієї дискусії долучились не тільки експерти, а й пересічні громадяни, слід визнати, що «лотерейники» досягли проміжних цілей. Але давайте говорити не про окремі факти, а про ситуацію в сфері гемблінгу в цілому.

1. Тільки Богу відомо, чому Мінфін заклав у бюджет України дохід від гемлінгу на рівні 7,4 млрд грн. Хтось каже, що це була технічна помилка (що маловірогідно, адже бюджет проходить, м’яко кажучи, не одне читання). Хтось каже, що це були зобов’язання з боку операторів (що абсолютно не відповідає дійсності). Але фактично Міністерство фінансів України заклало цифри зі стелі, а потім спробувало перекинути відповідальність на гемблінг.
2. Дохід від ліцензій у 1,7 млрд грн це більше, ніж «0», який бюджет отримав роком раніше. Місцеві бюджети отримали від ліцензійних платежів майже 900 млн грн. І ви не знайдете ЖОДНОГО очільника міста, який би відмовився від цих грошей, тільки б у його населеному пункті не було грального закладу, а були лише «духовні скрєпи».
3. Податків із прибутку сплачено вкрай мало, і це факт. Але виникає питання, а чи був прибуток, адже в Україні одні з найдорожчих ліцензій у світі і водночас жахливий інвестиційний клімат. Ті ж оператори гральних залів розраховували свої бізнес-плани ще в 2019-2020 рр., коли оренда готелів не мала космічних масштабів. Зараз, коли готелі беруть оренду з коефіцієнтом «х4», то майже весь офлайн сидить у дупі.
4. Спеціальний податковий законопроєкт №2713-д й досі не ухвалено. Блокують його депутати, що працюють з «лотерейниками». Бізнес, який не розуміє, що в нього буде з податками наступного року, намагається максимально мінімізувати будь-які видатки і оптимізувати податки. Іноземні інвестори просто відмовляються приходити в Україну, поки немає розуміння щодо податків. Це все частково пояснює, чому легалізація не приносить у бюджет тих грошей, які б могла приносити.
5. Коли ми говоримо про дохід у бюджет, забуваємо сказати, що поряд із прямими податками і ліцензійними платежами, які сплачують у бюджет, є ще два фактори, які варто враховувати:
   1. кумулятивний ефект від того, що галузь вийшла з тіні (ремонт і будівництво готелів, плата підрядникам, робочі місця, ріст доходів супутних галузей), за різними оцінками, сягає 30 млрд грн.
   2. соціальний ефект (захист прав гравця, реальна боротьба з лудоманією, початок боротьби з «чорнухою»).

Це все лише факти, які не можна трактувати двояко. І я б дуже хотів, щоб журналісти перед тим, як розганяти «зраду», хоч іноді дивились правді у вічі. А правда проста: легальний гральний бізнес – це краще, аніж нелегальний. І, поклавши руку на серце, скажіть, що краще: той п…дець, який був до 2019 року – коли гральні автомати були на кожній вулиці, чи нинішня ситуація – коли все має цивілізоване обличчя і гемблінг працює на бюджет, а не на хабарі?