Власна зброя: спочатку думай, потім купуй, тоді тренуй

Питання власної зброї в Україні - це як дуже тонкий лід на річці. Останні роки шанси попасти на гоплофобів (люди з ірраціональною відразою до зброї) все менші, проте й про формування якоїсь цілісної екосистеми чи збройної культури ще говорити не приходиться, хоч і багато ентузіастів активно працюють над цим питанням.

На жаль, не поодинокі випадки, коли людина бере зброю як інструмент для підкреслення своєї крутості, сили, впливу, як наслідок робить дурні вчинки, розмахує нею під час "вияснення стосунків на дорозі" і це потім відображається на всій стрілецькій спільноті. Благо, такі новини в ЗМІ з'являються все рідше.

Проте є категорія людей, яка мене дуже бентежить - я їх називаю "якщошось". Це люди, які є власниками зброї і ніби то є частиною ком'юніті, проте проблема полягає у тому, що до зброї додається ще ряд важливих моментів типу навичок, вмінь, автоматизації рефлексів, культури поведінки, тощо.

Чому мене це бентежить?

В 99% випадків, якщо запитати людину із категорії "Якщошось" навіщо він або вона купувала зброю, у відповідь можна почути: "Ну, щоб сім'ю захищати, якщо хтось додому влізе" або "Ну якщо от геть погано стане, повномасштабне вторгнення - я партизанити піду", тощо. Переважно після такого у мене стає волосся дибки і я починаю переживати за співрозмовника - з таким підходом до справи в нього величезні шанси бути пристреленим із власного новенького супердорогого і розцяцькованого карабіна.

Уявіть ситуацію:

Людина Х спить у своєму помешкані (домі чи квартирі) і чує, що туди вламуються зловмисники: грабіжники чи бандити - без різниці. Людина Х бере в руки зброю вперше після 6 місяців (а деколи й взагалі після покупки в магазині) паузи, її руки починають підтрушуватись (привіт адреналін і стресорні фактори), мислення стає розсіяним і збивчастим. Пощастить, якщо у вас буде заряджений магазин патронами і його треба буде просто вставити в карабін - якщо ж зарядженого магазину не буде або це виявиться дробовик, то про ніяку швидку зарядку мова йти не буде, патрони будуть розсипатись і лише набуття бойової готовності займе дуже багато часу. 

Людина Х жила чіткою впевненістю, що от той карабін чи дробовик в сейфі після покупки повністю закрив її безпекові потреби, а тому ніхто не відпрацьовував план дому, не готував швидке спорядження для таких випадків (запасний заряджений магазин, споряджена бандольєра, аптечка, ліхтар, тощо). До того ж, якщо наш герой хоча б стріляв до цього деколи "по пляшках", в цей момент він зрозуміє, що потемки, наймовірніше без ліхтаря, в русі, з рухомими цілями, з незручних положень - це геть не те саме, що стріляти по нерухомій мішені з 10-15 метрів.

В момент захисту дому зі зброєю у нашого героя може статись різне: після першого ж пострілу може перекосити патрон, відбутись подвійна подача, заклинити цівку дробовика, банально відвалитись чи потухнути дешевий китайський ліхтар чи коліматор (повірте, я бачив, як вони відлітають після червого пострілу) і до купи стресорних факторів додається ще один дуже вагомий, який може зробити вашу зброю недієздатною, а героя загнати в ступор. Що буде в результаті?

А результат на виході буде залежати від занадто багатьох факторів, того, як зійдуться зорі, чи не буде Меркурій ретроградним і чи удача буде на вашій стороні в цей день. А от вміння і навички нашого героя не будуть мати ніякої ролі в цьому, бо не можуть мати роль відсутні речі.

Тому кожного разу, коли думаєте, що куплена зброя вас врятує, знайте наступне: ваша зброя, наймовірніше, відпрацює і справиться з ситуацією, а от чи справитесь з нею ви - це вже питання.

До чого тут вміння до зброї?

На жаль, більшість людей не розуміє, що зброя, як і аптечка, є складним інструментом, який потребує від свого користувача певних знань, вмінь, навичок, фізичних параметрів та рефлексів для ефективного її використання. А тому, спойлер: від зібраної по списку з Google аптечки для тривожної валізи буде мало толку, якщо ви не були на медкурсах і не навчились нею користуватись. Аналогічно і зі зброєю: якщо вона стоїть в сейфі і витягується рівно раз в пів року, щоб "постріляти по пляшках", то у випадку реальної загрози я б на місці власника серйозно задумався над тим, щоб її діставати.

Правильний власник зброї - який він? (виключно моя суб'єктивна візія)

1) Людина, яка поділяє цінності того світу, частиною якого вона стає

Це стосується як і культури взаємодії з стрільцями (стрілецькі змагання, в плані поведінки і взаємоповаги, часто нагадують засідання джентльменського клубу десь в Лондоні), так і культури поводження (техніка безпеки, стрільба лише у відведених місцях, обмеження доступу до зброї дітей, безпечна чистка і перевезення) чи зловживання спиртним. 

2) Людина, яка доглядає власну зброю

Надійність зброї прямо залежить від догляду за неї та регулярної та якісної чистки. Тому фраза "Постріляв - почистити не забудь!" є вкрай актуальна для кожного власника зброї

3) Людина, яка напрацьовує навички та вміння

Свою зброю треба знати найкраще, розуміти її слабкі місця, знати яка модель патронів не викликає перебоїв в стрільбі, чи добре пристріляні прицільні\коліматор\оптика, знати що робити, якщо постріл не відбувся, недослався патрон чи навпаки дослалось два. Відпрацювати свої вміння до такого рівня, коли ви не будете задумуватись над механікою процесу здійснення пострілу, а просто будете з разу в раз видавати чіткий прогнозований результат в плані реакції і точності попадання.

Зрозуміло, що фінансові можливості у кожного різні, стрільба - річ не дешева, а тому це не означає, що треба брати кредит і "спалювати" по 3-4 тисячі пострілів на місяць. Мій посил полягає у тому, що не треба собі будувати оманливі ілюзії щодо зброї, яка захистить вас і вашу сім'ю від зловмисників, бо це не так. Свою сім'ю захистите саме ви, а зброя лише буде помічницею в цьому, але для того, щоб йшла мова про успіх, вам потрібні знання і вміння. І це не про "постріляти по баночках" - це про тренування, в ідеалі взяти хоча б 2-3 з інструктором; це про настріл хоча б 1000 патронів на декілька місяців - лише тоді можна буде говорити про формування якихось вмінь на рівні автоматизму. І ці вміння треба "полірувати" на матчах.

Матчі - як краш тест надійності зброї і твоїх вмінь

Категорія "якщощось" не їздить на матчі і від них завжди можна почути, що "там одні "спортики"" (професійні стрільці-спортсмени), "спорт з реальним боєм чи нападом не має нічого спільного" і взагалі "Нащо воно мені? Я раз бахну картеччю - всі ляжуть". Погоджуюсь, їхати на матч 3 рівня по стрільбі після двох відвідин тиру - погана затія і там дійсно повно "спортіків". Погана вона тому, що це буквально те саме, що після 2 занять по карате, поїхати на всеукраїнський чемпіонат по карате і надіятись отримати якусь медаль.

Проте українська стрілецька ком'юніті активно розвивається і окрім офіційних матчів ФПСУ чи IPSC (спортивні стрілецькі федерації\конфедерації практичнох стрільби), майже щотижня, в різних куточках України проводиться безліч тематичних матчів різного роду і для всіх видів зброї. Від  фанових і тематичних типу "Матч леді в сукнях і на підборах" чи "Матч початківців-рушничників" до цілком прикладних типу самооборонних, комплексних снайперських чи практичних (в повній екіпіровці, з глушниками і ПНВ). 

Відповідно, якщо ти купуєш собі дробовик для самооборони (правильно казати все ж рушниця, але Голівуд сильно зіпсував сприйняття людей), то цілком логічним кроком є поїздка на подібного роду матчі для тестування власних здібностей, вмінь і надійності обраної зброї. На подібних матчах немає брифінгів (тобто стрілець до початку стрільби не знає розміщення чи кількість мішеней), швидко стріляє\дозаряджається в незручних ситуціях, при світлі, темряві, дощі, тумані, з замазаними кров'ю руками (імітація крові), тощо. 

Більш того, на подібних матчах ви можете чітко побачити ефективність своєї зброї і спорядження. Повірте, на одному із самооборонних матчів, який я відвідував в грудні 2021 року, я бачив як в людей відвалювались прицільні прилади, виключались ліхтарі на нічних вправах, ламались рушниці, клинили патрони, тощо. В умовах матчу ви всього лише втрачаєте час і можливість зайняти призове місце, а от в житті через подібні обставини ви можете заплатити власним життям чи життям близьких.

Тому, якщо ви плануєте купувати зброю, спочатку чітко подумайте для чого вона вам потрібна ( і чи взагалі потрібна), купуйте те, що нехай і трохи дорожче ваших планів, але точно надійне і головне - тренуйтесь, багато тренуйтесь!

А якщо виникають питання по статті чи потребуєте пораду із вибором зброї - пишіть в Facebook:

https://www.facebook.com/jonathan.zatvarski/

Дана публікація написана після переосмислення сьогоднішнього вкрай непростого і нестандартного матчу, де, вперше за довгий час, у мене більше 20 промахів, а прицільні пристрої показали неспроможність точного ураження мішеней на відстані 70-100 метрів. 

*Мій основний клас - це mini rifle, де більшість дистанцій на матчах від 2 до 30-40 метрів.