НІМЕЧЧИНА МОЖЕ ДАТИ УКРАЇНІ ГРОШІ НА ЖИТЛО ДЛЯ ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ ТА ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ
«У нас є сім модульних містечок у Харківській, Дніпропетровській та Запорізькій областях, де проживають переселенці з тимчасово окупованих територій. З представником уряду Німеччини обговорили допомогу німців у будівництві на місці модульних містечок багатоквартирних будинків для розміщення переселенців», - зазначила Ірина Верещук на своїй Фейсбук-сторінці.
Цей запис з’явився 3 лютого, коли Віце-прем’єр- міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук зустрілася із Парламентським статс-секретарем Федерального міністерства економічного співробітництва й розвитку ФРН Нільсом Анненом.
Що варто очікувати від такого формату німецько-української співпраці та ймовірного її поглиблення в контексті надання міжнародної допомоги Україні? Якщо подивитися у так званий «сухий залишок», то виявиться, що ФРН перебуває серед помітних за обсягами свого донорства партнерів. Офіційно, від початку 2002 року німецький Уряд надав технічної та фінансової допомоги Україні на майже 790 млн. євро. Проте більша частина її припадає таки на період після весни 2014-го.
Такі «дружні вливання» стосувалися реалізації проєктів, спрямованих на подолання наслідків збройної агресії РФ щодо України. Також Німеччина доклала руку в позитивному розумінні цього значення до створення належних житлових умов для внутрішньо переміщених осіб. Мінреінтеграції співпрацює з німецькою Кредитною установою KfW у проєкті із забезпечення й поліпшення умов проживання внутрішньо переміщених осіб, що реалізують на Сході України спільно із Міжнародною організацією міграції. І це чудово, оскільки таким чином наша країна зараз не витрачатиме на соціалку власні кошти, а вкладатиме їх в оборону і критичну інфраструктуру та, приміром, протидію коронавірусу.
Також німецькі партнери допомагають нам з працевлаштуванням внутрішньо переміщених осіб, аби ці люди мали достатні для існування засоби у громаді, що їх приймає. Це і про підтримку бізнесу, тренінги для ВПО, активізацію місцевих програм зайнятості, навчання правильному заснуванню й розвитку власної справи. ФРН якраз допомогла оптимізувати професійну інтеграцію ВПО в межах проєкту Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ).
Тим часом українська сторона передала німецьким партнерам «кейс потреб», де просить розглянути можливість надати додаткові 10 млн євро для фінансування проєкту з енергоефективної модернізації медичних закладів поточним бюджетом 13,1 млн євро, оскільки він продемонстрував високу ефективність. Також Мінреінтеграції зацікавлене у розширенні співпраці з будівництва енергоефективного житла для передачі внутрішньо переміщеним особам на умовах довгострокового лізингу в межах проєкту, фінансованого ФРН через KfW. Йдеться про додаткові цільові грантові кошти.
Отже, як би там не говорили із сарказмом про «німецькі каски», а кожен наш партнер допомагає Україні тим, що він може легально надати з огляду на власну ситуацію як в економіці, так і з точки зори сформованої позиції в політикумі щодо доцільності того чи іншого співробітництва із Києвом. Упевнений, що маємо дякувати за будь-яку допомогу, завдяки якій ми стаємо сильнішими!
