Як готуватися до війни
Отже, Путін через свою чванькуватість загнав себе у пастку. Він встрибнув у шкуру самогубця – щоб бути послідовним, він має почати широкомасштабну війну з Україною. Але він боїться бути відповідальним за загибель такої любої йому Росії. Отже і хочеться, і колеться. Якщо використовувати соціологічну класифікацію самогубств Еміля Дюркгайма, то у разі широкомасштабної війни з Україною – це буде егоїстичне самогубство путінської Росії. Егоїстичні самогубці мають вельми непомірні бажання, та не мають спроможності їх задовольнити і, усвідомлюючи цю свою неспроможність, із відчаю вдаються до самогубства. Путін роздувається, як риба фугу і уявляє, що він є чимось рівнозначним за потугою НАТО, погрожує, ставить умови. Але всі його погрози зводяться врешті до того, що він, у разі чого, вторгнеться в Україну. Ось так він погрожує НАТО. До речі, Дюргайм дослідив також, що способи самогубства мають, так би мовити, національні особливості. Наприклад, росіяни схильні кидатися під потяг – наяскравіший узагальнюючий образ це Анна Кареніна. Звісно вельми хотілося б проголосити, що ми переїдемо Росію, як потяг Анну Кареніну, але схоже доведеться все ж трохи попітніти.
Тому слід готуватися – відбудеться це самогубство чи ні. Багато сказано і переписано як слід готуватися: тренуватися, проходити вишколи, складати тривожний клунок і т.д. Але жодна велика справа, як казав Гегель, не робилася без пристрасті. Отже кожен з нас повинен бути готовим до війни передусім психологічно.
Навіть, якщо у вас немає бажання чи можливості відвідувати заняття по тактиці ведення бою, парамедицині чи поводження зі зброєю, то вашим обов'язком є психологічна самопідготовка. Вам можуть і не знадобитися вище перераховані навики, оскільки при першому ж бомбардуванні чи обстрілі ви поляжете смертю героя, жодного разу не вистріливши у бік ворога, а може й не збагнувши, що взагалі сталося. Але ви станете частиною нашої переможної історії, вами пишатимуться нащадки лише тому, що ви взяли до рук зброю і не втекли. Чи навпаки – не втекли і взяли до рук зброю. Якщо ж ви все таки виживете, то швидко вчитиметесь виживати і надалі. Психологічна готовність вам перешкодить тікати від війни, боятися війни. Вам стане соромно тікати і боятися разом з жінками і дітьми.
Ви почнете розуміти, що якщо ви не візьмете до рук зброю і не боронитимете Україну, то це доведеться робити вашим дітям. А втрачати власних дітей, це значно похмуріше за власну смерть. Краще самому загинути у розквіті сил, ніж немічним дідуганом проводжати на загибель власних дітей та внуків. Ми маємо забезпечити нормальне життя наступному поколінню, без божевільних і пришелепкуватих дикунів під боком. Слід сприймати це, як місію. Тому, якщо Путін наважиться на самогубство Росії, ми повинні це сприйняти з радістю, а не з розпукою та бути готовими йому це самогубство забезпечити. Кожен з нас, відповідальний за кінцевий результат. Кожен є гвинтиком, бляшанкою чи якоюсь деталлю того потяга, що має переїхати це злоякісне утворення на геополітичній карті Землі. Гвинтики губляться, бляшанки відпадають але потяг має мчати.
Не ми перші і не ми останні дивимося у жерло війни. Колись люди перебували у таких обставинах чи не щодня протягом всього життя. І ще тоді склалося розуміння, як мислити і діяти в подібних ситуаціях. Наприклад, Тіртей ( був такій давньогрецький поет-воїн) приблизно 2600 років тому виголосив для своїх співітчизників, а за разом і для нас тепер:
Добре вмирати тому, хто, боронячи рідну країну,
Поміж хоробрих бійців падає в перших рядах.
Гірше ж немає нічого, як місто своє і родючі
Ниви покинуть і йти жебракувати в світи,
З матір'ю милою, з батьком старим на чужині блукати,
Взявши з собою діток дрібних і жінку смутну.
Буде тому він ненависний, в кого притулку попросить,
Лихо та злидні тяжкі гнатимуть скрізь втікача.
Він осоромить свій рід і безчестям лице своє вкриє
Горе й зневага за ним підуть усюди слідом.
Тож як справді не знайде втікач поміж людом ніколи
Ані пошани собі, ні співчуття, ні жалю —
Будемо Батьківщину і дітей боронити відважно.
В битві поляжемо ми, не пожалієм життя.
О юнаки, у рядах тримайтесь разом серед бою,
Не утікайте ніхто, страхом душі не скверніть.
Духом могутнім і мужнім ви груди свої загартуйте,
Хай життєлюбних між вас зовсім не буде в бою.
