Національний відбір, єдність, ідентичність

Національну єдність можна побачити крізь призму певних подій, не обов’язково політичних, а таких, навколо яких гуртується певна кількість людей та спільно заявляє щодо приналежності до певної нації/країни. Коли національна єдність має той чи інший прояв у суспільному житті, окремі люди, що приймають у цьому участь, можуть мати зовсім протилежні погляди та звички у побутовому житті, але у загальному плані вони об’єднані. І от питання, де зовсім протилежні особистості можуть знайти «точки перетину»?

Україні давно закидають, про те, що ми маємо багато різних національностей та поглядів на розвиток країни (але так і має відбуватись у демократичному суспільстві, шляхом переговорів та пошуку спільних рішень). І от тут починається національна ідентичність, що дає нам відповіді на всі «точки перетину» та різні погляди.

Національна ідентичність проростає роками всередині кожної окремої людини, вона не зобов’язана кричати на кожному кроці про свою присутність, але це не означає, що її не має. Вона як пружина, що спрацьовує у певний момент життя.

 Всі ці питання та роздуми виникли в мене після перегляду Нацвідбору на Євробачення 2022. Я почала дивитись пряму трансляцію, але всі відео-візитки, коментарі ведучих та журі настільки відволікали від виконавців та формували певну візію, що я вимкнула і передивилась лише виступи всіх фіналістів вже на наступний день після оголошення результатів.

 Якщо не аналізувати власні вподобання щодо пісень та образів, серед усіх конкурсантів найзапекліша боротьба відбулась між ALINA PUSH та KALUSH ORCHESTRA – лише вони мали у своїх виступах національні українські мотиви.

Ота пружина, що вимагає від нашої внутрішньої національної ідентичності «вистрілити», спрацьовує отак у культурному полі та відкидає усі інші вподобання. Сьогодні на нас тисне не лише війна, що триває з 2014 року, а й щоденне очікування наступу на решту українських територій, новини про відміну міжнародних рейсів та евакуація іноземних громадян протягом останніх тижнів.

«Заспівай мені мамо колискову, хочу ще почути твоє рідне слово» (KALUSH ORCHESTRA – Stefania), сподіваюсь, завтра всі зможуть почути голос матері….

P.S. Я не є прихильником того, що ALINA PUSH отримувала гонорари на окупованих територіях, але не менш мене збентежив виступ WELLBOY, який на Національному відборі на Євробачення сьогодні в Україні виконав номер, ніби адаптований з радянського фільму про колгоспи…..