Останній новий шанс Президента

Мені здається, що Україна і Президент Зеленський, всупереч логіці, отримали другий шанс в новітній історії.
Поясню на простому прикладі дворової геополітики
(слово "двір" вживається у значенні прибудинкової території, а не у значенні оточення монарха; збіг - випадковий)
Ти ростеш в своєму дворі, вже в якому є, заробляєш авторитет словом і ділом, врешті решт двір обирає тебе своїм ватажком. Але пам’ятаючи свій шлях нагору, на всяк випадок, оточуєш себе не професіоналами, які будуть робити двір кращим, безпечнішим і т д, а лояльними друзями з якими комфортно посміятись, випити, дівчатам увагу приділити, які ніколи не будуть тобі створювати конкуренцію і будуть за тебе безкінечно топити, бо з тобою, знову таки, комфортно …
Але в тебе є агресивний сусідній двір, який час від часу тебе смикає, принижує і взагалі хотів би прибрати до рук твій двір. Обидва двори живуть в місті, яке визнає межі ваших дворів. І ти думаєш, що нічого не станеться, а раптом що – прийде дядя з міста і всім дасть по попі. І не парячись про наслідки, ти насолоджуєшся тим, чого досяг з перспективою повторити це досягнення знову. І тому бравуєш, розказуєш дівчатам і всьому дворові, який ти крутий і що ти зробиш, раптом що…
І ось, одного дня, десь на околиці свого двору тобі просто дають п*зди і відбирають вєлік і сарай.
І ти повертаєшся додому з фуфоном під оком і без вєліка.
Як ти завтра вийдеш у двір, всі ж побачать твоє приниження і те, що ти тепер пішки? І всі будуть дивитись і чекати на твої дії.
Що в таких випадках роблять? Приходять додому, визнають нову реальність, свої попередні помилки, роблять висновки, перегруповуються і йдуть працювати в качалку, університет і т д для того, щоб стати сильнішим, розумнішим і т д. І змінюють лояльних на професійних, а свій двір на радикально кращий. Щоб з часом можна було або забрати вєлік з процентами назад, або тобі його взагалі повернуть з вибаченнями і повагою.
ЩО ВЖЕ ВТРАТИЛИ
А тепер повернемось в нашу реальність, як країни, яка втратила сьогодні вночі частину своєї території.
Повторю, всупереч логіці, ми зараз отримали другий шанс як Україна. Шкода, що можливо, останній.
Перший був в 2019 році, ми його втратили.
Це був той момент, коли можна було:
- Раз і назавжди зламати стару, бридку, корупційну систему
- Вигнати крадіїв та корупціонерів, порушити кримінальні справи і посадити
- Призначити на ключові позиції молодих, чесних, порядних, амбіційних професіоналів, дати їм повноваження, ресурси і допомогу на найвищому рівні
- Вичистити з усіх сфер радянських і пострадянських ретроградів, дармоєдів, феодалів, колаборантів, пристосуванців, маргиналів і деградантів
- Визначити точки зростання в економіці, науці, оборонці, енергетиці, інфраструктурі, медицині, спорті, освіті, культурі і так далі. Підкріпити це ресурсами і системно розвивати.
- Показати всім Українцям до чого ми рухаємось і куди прийдемо в 2030, 2040, 2050 і т д.
- І врешті решт вийти на проект нового Суспільного договору, який приведе Україну і кожного з нас до єдності та процвітання
Але це точно не кінець. Це другий (третій, четвертий, байдуже) шанс, але щось підказує, що якщо ми втратимо і його – ми остаточно втратимо Україну.
Саме час усвідомити справжню реальність: тільки від нас самих залежить наше майбутнє.
Наша задача – скористатись останнім шансом. На наші плечі лягає необхідність радикальної трансформації країни. Саме нашому поколінню потрібно зробити важке і непопулярне, але тільки це дасть справжній Шанс наступному поколінню жити в успішній країні.
ЯК НЕ ВТРАТИТИ ТЕ, ЩО ЛИШИЛОСЬ
Що ж потрібно для цього зробити?
- Переосмислити нову реальність. Прийняти як аксіому, що нікому не потрібна Україна крім нас самих. І від цього відштовхнутись як від дна.
- Радикально переглянути владну вертикаль і підходи до її побудови. Персонально і по кожному. З самої гори. Не впорався, вкрав, підставив державу, стратегічно помилився, не маєш бачення розвитку і т д – на вихід з аудитом твоєї діяльності. Це стосується всіх: від керівника Офісу Президента до клєрка ОП, від Прем’єр-міністра до найнижчого державного службовця, від Голови ВР до кожного депутата, від Генерального прокурора до найнижчого співробітника і так далі по всіх ЦОВВ, державних підприємствах, університетах, лікарнях і т д.
Прибрати з усіх щаблів влади некомпетентних друзів, лояльних недоумків, просто випадкових пасажирів і замінити на професійних, авторитетних менеджерів-візіонерів з розумінням і баченням розвитку сфери в перспективі 10-20 років. Взагалі, на певній час потрібно забути про термін «лояльність» і замінити його на «ефективність».
- Дати можливість цим новим управлінцям сформувати Стратегію розвитку України до якогось року, наприклад до 2041 (це буде 50-та!!! Річниця незалежності). Поставити чітку мету, встановити ключові показники ефективності досягнення проміжних цілей, впровадити моніторинг виконання і т д. Стратегія міститиме точки зростання по всіх сферах, які повинні стати пріоритетами. Але найголовніше – забезпечити цю Стратегію державними програмами і бюджетними ресурсами. Для цього є ВСЕ, крім політичної волі.
- Радикально розібратись з корупцією. Ніхто не знає про скрутки в податковій на мільярди? Поіменно знають. Про контрабанду на митниці? Поіменно. Про відкати на закупівлях? Я вас прошу. Про замовне відкриття/закриття кримінальних проваджень? Не смішіть. Про банальне хабарництво в поліції/лікарнях/університетах тощо? Перестаньте, ми ж в одній країні живемо. Переконаний, риба гниє з голови. Якщо керівник нетерпимий до корупції – вона почне стрімко зменшуватись. Якщо хто не знає, в різних органах тисячі задокументованих фактів, які лежать і чекають свого часу. Так ось, час настав!
- Перебудувати регіональну політику, децентралізація – це круто і має продовжуватись, але феодалів та регіональних олігархів не має бути, інакше час від часу у нас будуть з’являтись нові народні республіки. Губернатори, що замішані в корупції (спойлер – всі) – на вихід з наслідками. Із заміною на професійних управлінців, які здатні вибудувати ефективну регіональну політику в контексті загальнодержавної. І так від губернатора і до голови ОТГ.
- І після цих непопулярних кроків запропонувати народу України новий суспільний договір, у центрі якого будуть найвищі цінності: Україна і українці. І все, що буде надалі відбуватись в країні – буде відбуватись тільки для них. А всі, хто буде проти - нехай шукають кращого життя. А всю воду можна взяти з програми Президента Зеленського, там в принципі все правильно було написано.
А далі працювати і працювати! Не для себе, нашому поколінню буде непереливки, давайте просто це визнаємо, а заради наших дітей!
Це не кінець, це тільки початок нової України!
Так виглядає жалюгідність.