Редакция Цензор.НЕТ может не разделять позицию авторов. Ответственность за материалы в разделе "Блоги" несут авторы текстов.
Гімн воїна
Хай тчуть сукно не з наших тельбухів-для нас смарагд вальгалових лугів.
Усіх відважних, щонайбільш сміливих вшанують гідно войовничі діви.
А зараз лиш колоти і рубати, іти вперед і голови стинати.
То ж дай нам кровожерний, Одін, сили! Відваги ми не просим й не просили.
Кругом судома і зруділа сльота, оскаженілі коні б'ють болото.
Здіймаються і падають сокири, Риплять кістки і кровоточить діри.
А ми йдемо, йдемо допоки скону й за перепоною долаєм перепону.
Із кожни кроком тліють наші лави, але усі ми дійдем до Вальгали.
Усі, хто не ховавсь за дружні спини, хто йшов із гір до самої вершини.
У кого вдосталь мужності і сліз, хто йшов лише у гору, а не в низ.
Того знайдуть Валькирії між трупів, той на поріг Асгарду гордо ступить.
І звідає, який то він за звір, невянучий ікластий Сехремнір.