Не стати українським Троцьким!
(ЗВЕРНЕННЯ ДО МОГО ПРЕЗИДЕНТА)
Шановний (справді віднедавна шанований) Володимир Зеленський. Останні два тижні я пишаюсь Президентом моєї країни і дякую Богові, що в 2019 перемогли саме Ви. Хоча я за Вас не голосував і напевно не голосуватиму на наступних виборах. Бо залізні яйця добре виробляють тестостерон, але не мудрість. Але про це поговоримо після перемоги.
Сьогодні я Вам щиро вдячний, що Ви не злякались і власним прикладом надихаєте мільйони українців на завзятий опір російським окупантам. Другий тиждень аплодую Вам стоячи.
Але вчора я прочитав, що Ви збираєтесь зупинити війну, зустрівшись з Путіним. І мої оплески припинились. Попереджаю Вас з усією відповідальністю: будь-яку спробу домовитись з кремлівським монстром "десь посередині" українські добровольці розглядатимуть як зраду. Ми не приймемо будь-який мир, окрім як після відновлення територіальної цілісності та суверенітету України в кордонах 1991 року, з Кримом і Донбасом включно.
Дискусії можливі лише щодо того, чи на часі знищити зло у його цитаделі, як антигітлерівська коаліція знищила нацизм в його лігві. Ми не зупинимось десь посередині, доки не звільнимо всю українську землю.
Час звільнення українських земель настав. Ворог деморалізований та демотивований. Сили оборони України, навпаки, повні рішучості, віри в перемогу та мотивовані як ніколи. Ми відчули, що можемо бити ворога і хвалена "друга армія світу" несе найбільші втрати за всю історію РФ. Цивілізований світ – нарешті – визначився і став допомагати нам не тільки про людське око.
Одне слово, Брестський мир, якщо Ви вирішите його підписати, стане початком Вашого кінця. Бо народ України нарешті повірив у себе і щодня демонструє світу свою велич. Нарешті бути українцем стало круто. Тисячі іноземців з т.зв. цивілізованих країн наразі мріють опинитися пліч-о-пліч з нами на захисті свободи, гуманності та миру. Як в США майже 250 років тому...
Тому не зрадьте наше майбутнє. Виявилось, що українці – єдина нація, єдина держава, спроможна перемогати кремлівське зло, яке десятиліттями теороризувало світ. Будьте гідним свого великого народу!
Я розумію, що ми платимо велику ціну за нашу війну. Дуже велику ціну. Тисячі вбитих, розбомлені лікарні, пологові будинки, житлові квартали та підірвані мости. Економіка працює на межі своїх можливостей. Захід досі вагається допомагати нам так, як допомагав СРСР під час Другої світової.
Але ми просто не маємо права "зупинитись десь посередині". Свобода не буває задарма. Гідність не буває задарма. Майбутнє не буває задарма. Ми виявились єдиною нацією в світі, готовою платити за все це сповна. І ми заплатимо цю велику ціну.
Бо залишити метастази ракової пухлини путінізму в Україні означає залишитись хворими. Означає приректи наших дітей на страждання. Означає втратити унікальний шанс стати справді вільними. Означає зрадити усіх, хто поклав життя за нашу перемогу.
Тому прошу, благаю, вимагаю, мій Президенте, не вмикніть задню! Подивимось в очі Путіну, коли він опиниться на лаві підсудних. Не в Гаазі – в Києві. Поговоримо з росіянами, коли звільнимо Київсщину, Чернігівщину, Сіверщину, Херсонщину, Слобожанщину, Донбас і Крим.
Навіть не думайте укладати Брестський мир! Не станьте українським Троцьким!
