Війна і безкінечна київська чиновницька сліпота

14 день війни.

Я замахалася. Я три тижні комунікую це питання в середині системи влади у Києві. Щоб не виносити назагал проблеми, бо ж війна.

Але але. Винесу. Може поможе.

Волонтери можуть замінити собою систему соціального захисту Києва. Але тільки в перші дні загального шоку. Поки відбудовується система. Це не може продовжуватися третій тиждень.

Система розповсюдження гуманітарки в Києві не працює.

На складах все є і навіть є якась схема, як гуманітарку роздавати, яка на місцях не працює.

Є чиновники з районних управлінь соцзахисту, які далеко від людей. І в прямому, і в переносному сенсі. Центри видачі гуманітарки часто не в пішій доступності. Іноді не хочуть працювати з тими, хто не в системі соцзахисту. Іноді не знають як замовити на складах продуктові набори і просто чекають, що привезе відповідальний бізнес, волонтери чи депутати. При тому на міських складах все є! Європа везе Києву тони гуманітарки. Чомусь в будь-яких незрозумілих ситуаціях чиновники дають пенсіонерам телефони волонтерських штабів, які взагалі не мають доступу до київських складів із провізією і продукти для киян шукають по магазинам за зібрані гроші.

Епогей жесті – в усіх можливих чатах будинків шерять повідомлення, що нужденні можуть замовити продуктовий пакет за номером 1551 і тоді їм принесуть їжу просто додому. Але це не працює.

З іншого боку є волонтери, які близько до людей, у яких широка мережа по всьому місту. Вони спілкуються між собою і мають прямий і швидкий доступ до людей.

Інтересу в КМДА налагодити взаємодію з волонтерами немає. Тобто, звичайно, ніхто не відмовляє, але всі максимально морозяться. В чиновників типу своя бюрократія і вони не можуть аби з ким працювати. Кажуть, що все налагоджено і працює. Але пенсіонери продовжують недоотримувати допомогу і звертатися до волонтерів.

Волонтери готові допомагати із розповсюдженням гуманітарки для киян будь-якої миті. Але дайте їм доступ до замовлень зі складів. Або дайте вказівку на райони, що з волонтерами можна працювати.

Мене бісила безкінечна київська чиновницька сліпота і бюрократія в мирний час. Але зараз, коли війна, це просто злочинно. І з мого боку замовчувати проблему теж було би злочинно.

Прошу якось всіх прийти до тями нарешті. Будь ласочка.